Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Під куполом

Мовчання. Істота з рухливим шкірястим обличчям у величезній білій кімнаті без даху, котра якимсь чином є одночасно і сценою в Честер Міллі. А тоді:

— Доведи це.

— Дай мені свою руку.

— Я не маю руки. Я не маю тіла. Тіла несправжні. Тіла — це сни.

— Тоді дай мені твій розум!

Шкіроголовка не дає. Не дасть.

Тому Джулія бере сама.

11

Це місце, де місця немає.

Холодно на сцені, а вона така перелякана… Що ще гірше, вона… принижена? Ні, це гірше, набагато гірше за приниження. Якби вона знала слово паплюжити, вона б сказала: «Так, так, саме це, я спаплюжена». Вони зідрали з неї штани.

(А десь солдати копають ногами голих людей у спортзалі. Це когось іншого сором змішався з її соромом.)

Вона плаче.

(Він відчуває, що ось-ось заплаче, але втримується. Зараз вони мусять це приховати.)

Дівчата вже пішли, але ніс у неї ще кровоточить — Ліла дала їй ляпаса й пообіцяла відрізати носа, якщо вона комусь пожаліється, і всі разом вони плювали на неї, і тепер вона лежить тут і, мабуть, плакала вона дуже сильно, бо їй здається, що з ока в неї йде кров, і з носа теж, і їй важко зробити вдих. Але їй байдуже, що з неї ллється кров, і звідки саме вона ллється, їй теж байдуже. Краще їй на смерть стекти кров'ю тут, на сцені, ніж іти додому в ідіотських дитячих трусиках. Краще кров нехай тече в неї з сотень ран, нехай вона краще помре, аби лиш не бачити того солдата,

(після цього Барбі намагається не думати про того солдата, але натомість думає: «Гакермеєр — гакермонстр») котрий тягне голого чоловіка за ту штуку,

(хиджаб)

що в того на голові, бо вона знає, що трапиться далі. Це те, що трапляється далі завжди, коли ти під Куполом.

Вона бачить, як одна з дівчат повертається назад. Кейла Бевінс повертається назад. Вона там стоїть і дивиться додолу, на дурненьку Джулію Шамвей, котра про себе думала, що вона розумна. Дурна Джулія Шамвей у дитячих трусиках. Чи Кейла повернулась, щоб стягнути з неї решту одягу й закинути його на дах сцени, щоб вона змушена була повертатись додому голою, прикриваючи собі руками пахвину? Чому люди такі жорстокі?

Вона заплющує очі, щоб утриматись від сліз, а коли розплющує їх знову, Кейла змінилась. Тепер у неї нема обличчя, тільки щось схоже на рухливий шкіряний шолом, на якому не побачити ні співчуття, ні любові, ані навіть ненависті.

Тільки… цікавість. Так, саме так. А що буде з цим, якщо я зроблю йому… отак?

Джулія Шамвей нічогісінько більше не варта. Джулія Шамвей нічого не значить; знайдіть найнепотрібніший непотріб, зазирніть під нього, й ось там-то сукає лапками вона, Шамвей-мурашка. Вона також мураха-арештант; мураха-арештант у спортивному залі, геть голий, на якому нічого не залишилося, окрім розвитого убору на голові, у котрій майорить останній спогад — запашний, пухкенький свіжоспечений хубз[493], який тримає в руках його дружина.

Вона й кіт із палаючим хвостом, і комаха під мікроскопом, і муха за мить до того, як у дощовий день ущипливі пальці якогось цікавого третьокласника відірвуть їй крильця, іграшка для знуджених безтілесних дітей, і весь Всесвіт лежить біля її ніг. Вона Барбі, вона Сем, котрий помирає в машині Лінди Еверет, вона Оллі, котрий помирає у попелі, вона Елва Дрейк у журбі за своїм мертвим сином.

Попередня
-= 576 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.

Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар