Слава ЗСУ!

Аой!

224

Знов Найму Джозеран допомагає,

Шикують вже загін дев\'ятий з-поміж

Сміливців лотаринзьких і бургундських.

Набралось понад п\'ятдесят їх тисяч,

На конях, у шоломах та кольчугах,

З товстими та короткими списами.

Нехай тремтять араби войовничі,

Напасти зважаться - собі на горе!

Полк поведе Тьєррі - аргонський герцог.

Аой!

225

Останній полк, десятий, весь із франків.

Тут сотня тисяч кращих ратоборців.

Могутні і статечні, гордовиті.

їх голови і бороди вже сиві,

У панцирах або в подвійних латах,

Мечі у всіх французькі чи іспанські,

Зі знаками щити їх пречудові,

На коней посідали, рвуться в битву,

І «Монжуа!» гримить, Карл спереду, як завжди

Джефрейт д\'Анжу тримає орифламу,

Цей стяг Петра святого звавсь «Романа»,

Тепер змінив він назву - «Монжуа!»

Аой!

226

З коня зійшов повільно Імператор

І простягнувся долілиць у трави.

Лице він обернув до сходу сонця,

В молитві просить Бога щиросердно:

«Небесний Отче, захисти нас в день цей,

Як врятував ти з черева Іону,

Коли кит-велетень його поглинув,

Так, як зберіг Ніневії царя ти,

Як врятував від муки Даниїла,

Якого кинули у рів з левами.

Трьох хлопчиків зберіг в огні пічному...

Не залишай нас у скрутну годину!

Благаю, дай мені помститись нині

За смерть небожа, любого Роланда!»

..............................................................

І, помолившись, Карл зітхнув, підвівся,

Тоді перехрестивсь благочестиво

Та сів неспішно на коня баского,

Тримали стремено Найм з Джозераном.

Схопив король свій меч і спис сталевий,

Могутній стан і вигляд войовничий,

Обличчя сяє, впевненості повен,

Учвал пустив коня король відразу,

Ріжки сурмлять попереду і ззаду,

Та Оліфант з-поміж усіх гучніший.

Згадавши про Роланда, франки плачуть.

ГОТУВАННЯ АРАБІВ ДО БИТВИ

227

Був на коні славетний Карл Великий,

А сиву бороду спустив на лати.

Слідом за ним так роблять всі барони,

Тепер не важко розпізнати франків.