Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Пригоди бравого вояки Швейка Том 1

- Servus1, - сказав фельдкурат, подаючи йому руку. - Як поживаємо?

- Так собі, - відповів слідчий Берніс, - переплутали мені усі матеріали, а тепер сам чорт в цьому ногу зломить.

____________________

1 Servus (лат.) - привітання.


Вчора я послав начальству вже опрацьований матеріал про одного типа, обвинуваченого в заколоті, а мені все повернули назад, бо, мовляв, у цьому випадку йдеться не про бунт, а про крадіжку коробки консервів. Окрім цього, я поставив на справі не той номер, що треба. Як вони до того додлубалися, один Бог знає.

Слідчий сплюнув.

- Ти ще ходиш грати в карти? - спитав фельдкурат.

- Я здорово програвся. Востаннє ми грали з тим лисим полковником в макао, і все пішло, як бісові в пельку. Але, скажу тобі, я нагледів таку дівулю. А ти що поробляєш, святий отче?

- Мені потрібен денщик, - сказав фельдкурат, - в останній час у мене служив старий бухгалтер, без вищої освіти, але він був першокласна тварюка. Вічно тільки нарікав і молився, щоб його Бог беріг, то я його і послав з маршбатальйоном на фронт. Кажуть, нібито цей батальйон вщент розбили. Потім мені прислали якогось хитруна, і той нічого іншого не робив, тільки сидів у шинку і пив за мій рахунок. Цей був так-сяк стерпний, але в нього потіли ноги. Отож я і його відправив з маршбатальйоном. А сьогодні, під час проповіді, я нагледів одного мушряку, який задля сміху розридався. Ось такого мені й потрібно. Прізвище його Швейк, а сидить у шістнадцятій.

Хотів би я знати, за що його посадили і чи не можна було б мені якось цього типа звідтіль витягти.

Слідчий почав шукати по шухлядах документи в справі Швейка. Шукав, шукав, але, як завжди, не міг нічого знайти.

- Мабуть, вони у капітана Лінгарта, - сказав він нарешті. - Біс його знає, куди зникають всі ті акти! Можливо, я їх таки надіслав Лінгартові. Зараз йому подзвоню. Алло, говорить поручник слідчий Берніс. Пане капітане, пробачте, чи не маєте ви там у себе паперів якогось Швейка? Що кажете? Швейк мусить бути у мене? Дуже дивно… Кажете, я їх сам у вас забрав? Справді дивно. Сидить у шістнадцятій… Так, я знаю, пане капітане, що шістнадцята моя, але я гадав, що Швейкові папери валяються десь у вас. Просите таким тоном з вами не розмовляти? У вас, кажете, нічого не валяється? Алло… Алло…

Слідчий Берніс сів за стіл і обурено почав засуджувати непорядки у веденні слідства. Між ним і капітаном Лінгартом вже довго точилася ворожнеча, і обидва в ній були дуже послідовні. Якщо акт, призначений Лінгартові, потрапляв у руки Берніса, Берніс затахтарював його так, що й чорти кінців не відшукали б. Лінгарт робив те саме з актами Берніса. Так само зникали кудись і додатки до справ1.

____________________

1Тридцять відсотків людей, що сиділи у гарнізонній тюрмі, пробули там усю війну і жодного разу не були на допиті (прим. автора).


(Швейкові папери знайшлися в архіві військового суду щойно після перевороту з таким висновком: «Збирався скинути маску лицемірства і прилюдно виступити проти особи нашого монарха і нашої держави». Документи запхнули у справу якогось Йозефа Куделі. На конверті стояв хрестик, а під ним: «Полагоджено» і дата).

- Нічого не вдієш. Швейк загубився, - сказав слідчий Берніс. - Накажу викликати його сюди, і якщо ні в чому не признається - випущу й звелю відвезти до тебе, а ти вже полагодиш цю справу в полку.

Тільки-но фельдкурат пішов, слідчий Берніс наказав привести Швейка; але тому довелося чекати біля дверей, бо з управління поліції прийшла телефонограма, в якій повідомлялося, що зажаданий матеріал до обвинувачення № 7267 (справа піхотинця Майкснера) прийнятий в канцелярію № 1 за підписом капітана Лінгарта.

Швейк за той час оглядав кабінет слідчого. Не можна сказати, щоб обстановка його справляла дуже приємне враження, особливо фотографії, розвішані по стінах. Вони зображали різні страти, проведені армією в Галичині і в Сербії. То були мистецькі знімки спалених хат і дерев, гілля яких згиналося під вагою повішених. Особливо гарною була фотографія з Сербії - повішена родина: маленький хлопчик, батько і мати. Двоє солдатів з багнетами охороняють дерево із страченими, а якийсь офіцер гордо, як переможець, стоїть на передньому плані і курить папіроску. По другий бік, на задньому плані, видно польову кухню у розпалі роботи.

- Так як же нам бути, Швейку? - спитав слідчий Берніс, поклавши телефонограму до папки із справою. - Що ви накоїли? Признаєтеся, чи, може, чекатимете, аж поки на вас буде складено обвинувальний акт? Так далі не піде. Не думайте, що ви перед якимось судом, де вас допитують цивільні телепні. У нас суд військовий, ц.-к. Militargericht2. Врятувати вас від суворої і справедливої кари може тільки ваше цілковите признання.

Попередня
-= 35 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!