Слава ЗСУ!

Про творчість видатного чеського сатирика і зокрема про його «Пригоди бравого вояки Швейка» схвально висловилися ще у 20-30 ті роки відомі письменники, критики, літературознавці і митці, деякі з них стверджували, що роман Я. Гашека продовжує гуманістичні традиції світової літератури, зокрема Рабле та Сервантеса. Високо поцінували творчість чеського письменника М. Андерсен Нексе, К. Чапек, Б. Брехт, Л. Франк, І. Ольбрахт, Й. Р. Бехер, Ю. Тинянов, Е. Е. Кіш, Ф. К. Шальда, В. Ванчура та інші4. Був серед них і чеський письменник та журналіст, а заодно і «співавтор» Я. Гашека К. Ванєк.

Не всі доброзичливо зустріли книгу Я. Гашека, деякі літератори відмовили їй взагалі називатися літературним твором5. Але час розсудив інакше: Йозеф Швейк і надалі тріумфально крокує по планеті.

____________________

4 Pytl k R. Svejk dobyva svet. Hradec Kralove, 1983.

5 Пытлик Р. Ярослав Гашек и похождения бравого солдата Швейка, Прага, 1982.

Український читач вперше познайомився з твором Я. Гашека у 1930 році, коли його перша частина вийшла у Львові у видавництві «Луна» у перекладі Олександра Залужного (Юрія Шкрумеляка, 1895-1965). Остання частина книги побачила світ лише у 1936 році разом з додатком - «закінченням», котре написав К. Ванєк, у перекладі Миколи Зорка (Миколи Топольницького, 1898-1968). Частково цей переклад був передрукований у 1956 році у Нью-Йорку. Попри певну недовершеність перекладу, це видання дозволило українському читачеві познайомитися з основними сюжетними лініями і загальною концепцією твору Я. Гашека1. У 1930 році скорочений переклад «Швейка» був опублікований також у Харкові та Києві. А у 1958 році український читач отримав новий високохудожній переклад, зроблений відомим знавцем чеської літератури та перекладачем і письменником Степаном Масляком (1895-1960), який пізніше виходив неодноразово, зокрема, за редакцією та з післямовою Г. Кочура. Цей переклад і покладений в основу видання, котре пропонує читачам видавництво «Кальварія». Принагідно згадаємо, що твори Я. Гашека українською мовою перекладали Остап Вишня та інші відомі українські літератори.

____________________

1 Лозинський І. Ярослав Гашек на Україні // Жовтень, 1983. № 4. С. 121.

Іван Лучук, редактор і упорядник книги, котру ви, шановні читачі, тримаєте у руках, пропонує не лише наново відредагований текст перекладу роману Я. Гашека, зробленого С. Масляком, а й як додаток переклад «закінчення», написаного К. Ванєком, про яке мова йшла вище.

У творчому доробку К. Ванєка є два твори, в котрих головним героєм виступає бравий вояка Швейк: це «закінчення», яке письменник написав для одного з перших видань роману Я. Гашека (1923 року) на замовлення видавця А. Синека, та роман у двох книгах, створений К. Ванєком як своєрідне «продовження» Швейківської епопеї Я. Гашека - «Пригоди бравого вояки Швейка у російському полоні та у революції» (1924). Цей твір українською мовою ніколи не видавався, існує лише російський переклад, котрий був вперше і востаннє опублікований у 1928 році. І в Чехословаччині «Швейківські» твори К. Ванєка довгий час не перевидавалися.

Літературні словники, енциклопедії та лексикони, на жаль, дають дуже скупу інформацію про Карела Ванєка, а іноді вона в них і повністю відсутня. А між тим, Карел Ванєк (1887-1933) був у 20-і і на початку 30-х років помітною постаттю в чеській журналістиці і в літературному житті загалом. Він працював репортером «миттєвого реагування» у празьких газетах і журналах («Руде право», «Ческе слово», «Кмен» та інших). Був знаний читацькому загалу своїми гострими, актуальними і оперативними репортажами, замальовками, фейлетонами, в котрих правдиво розповідав про буденне і нелегке життя «простого люду» - робітників, дрібних торгівців, ремісників тощо. Його журналістський доробок був зібраний у книжках «Скалки» (1924), «Чверть кіля скалок» (1925), «Третя книга скалок» (1927), «Останні скалки» (посмертне видання 1934 року). Заслужений успіх мала і художня проза К. Ванєка (наприклад, його книга «Корова матінки Унгрової та все, що відбувалося навколо неї», 1930). Зберігся план та чорнові фрагменти незавершеного роману К. Ванєка «Мандрівні торгівці», в якому письменник хотів змалювати життя комівояжера, яким він розпочинав і свій трудовий шлях. Проза К. Ванєка вирізнялася тонким знанням життя і соціальних проблем, мови і сленгу різних прошарків населення міста, вправним стилем, майстерністю оповіді.

Своє «закінчення» Гашеківського «Швейка» К. Ванєк завершив сценою здачі у російський полон бравого вояки. Уважний читач зверне увагу на те, що письменник намагався у «закінченні» наслідувати стилістику Я. Гашека, своєрідність структури твору свого попередника, прив’язати до Гашеківської оповіді сюжетні лінії і характеристики персонажів «закінчення», котрі були «задіяні» ще у романі Я. Гашека. Найбільшу увагу К. Ванєк приділив бравому воякові Швейку, образ якого окреслений так, що на перший погляд є майже тотожним Гашеківському персонажу. Все це є свідченням майстерності К. Ванєка у наслідуванні «еталонного тексту» Я. Гашека.