Слава ЗСУ!

***

Хоч гарні щоки й кучері я маю

І станом кипарис переважаю,

Але спитайте, нащо Майстер вічний

В земнім саду зростив мене? Не знаю.

***

Від хліба, що Творець нам посилає,

Ніхто й малої скибки не відкрає.

Тож не турбуйсь про те, що в тебе є,

I не турбуйсь про те, чого немає.

***

Не бійсь, як серце я покину без керма:

Воно - як океан, у нього меж нема.

А суфій* - глек вузький, пітьми по вінця повний:

Дай крапельку йому - і вже він без ума!

* Суфій - послідовник суфізму, містично-аскетичного напрямку в мусульманстві.

***

Як жалко, що весна моя скінчилась

I книга юності навік закрилась!

Та пташечка, що молодістю зветься,

Звідкіль вона взялась? Куди поділась?

***

Якби мені до рук - скрижалі Долі,

Я розписав би їх по власній волі!

Із світу вигнав би всі смутки, болі,

Чолом небес досяг, не жив би долі!

***

Твій ворог - небеса коловоротні.

Без друзів ти, всі дні твої самотні.

Будь сам собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи сьогодні!

***

Минають весни, зими пробігають,

Листочки книги нашої гортають.

Пий, не журись! I лікарі, крім хмелю,

Ніяких ліків од журби не знають.

***

Хай кожна мить, що в вічність промайне,

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дається тут,- життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине.

***

Що глина гончарам? Не варт нічого!

Нікчемний прах! А розсудили б строго,

Вони б її не м\'яли й не топтали:

Це прах батьків, хай мають жаль до нього!

***

Наказують: «Не пий, тепер у нас шабан!»

I знов: «Тепер раджаб, не заглядай у жбан!»

Ну що ж! Коли ці два для Бога та Пророка,

Ми надолужимо у місяць рамазан!

***

Чому, о небеса, у недотепи-скнари

Є лазня, млин і сад, є табуни й отари,

А праведному й корж нелегко дістається?

Не шани варті ви, а злого глуму й кари!

***

Не плач у злигоднях, ти ж не мале дитя;

Ті, що пішли від нас, пішли без вороття;