Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Ошелешений, він вийшов з обкому, і, доки їхав додому, усе перевернулось у ньому, і все життя розвіялось на попіл.
Удома нікого не було: дружина на роботі, син у дитсадку. Він узяв листок і склав кілька рядків: „Дорогі мої! Прощавайте! Не виніть мене! Я завжди був чесним і з вами, і з людьми”.
Потім поголився, надів чисту сорочку, вихідного костюма, випив для смілості чарку горілки, пішов у спальню – і застрелився.
Колись, може, в якомусь із майбутніх своїх життів, про які ніколи й не чував, згадає він у страшному сні про все своє проминуле...
Але не тепер, не тепер – не тепер!..
-= 6 =-
Коментувати тут.