Слава ЗСУ!

    Архідиякон подав йому руку.

    —  Отже, вирішено? Ви прийдете завтра. Цей жест повернув Гренгуара до дійсності.

    —  Е,   ні,— відповів  він  тоном  людини,   яка  збудилася  від  сну,— бути повішеним — це надто безглуздо. Я не хочу.

    —  У такому разі прощавайте! — І  архідиякон,  відходячи,  пробурмотів крізь зуби: «Я розшукаю тебе!»

    «Я не хочу, щоб цей проклятий мене розшукав»,— подумав Гренгуар і побіг за Клодом.

    —  Послухайте, пане архідиякон, навіщо  сваритися  давнім  друзям!   Ви зацікавлені долею цієї дівчини, тобто моєї дружини, я хотів сказати. Добре! Ви надумали хитру стратегію, щоб вивести її цілою й здоровою із Собору, але ваш задум надзвичайно неприємний для мене, Гренгуара. А що коли б я запропонував вам інший план? Запевняю вас, що в мене з'явилася зараз блискуча ідея. А що коли б я запропонував дотепний спосіб, як визволити її з біди, не наражаючи моєї шиї на небезпеку зустрічі із зашморгом, що б

    ви на це сказали? З вас цього було б досить? Чи так уже необхідно бути мені повішеним, щоб ви були вдоволені?

    Священик нетерпляче шарпав ґудзики своєї сутани.

    —  Базікало! Який же твій план?

    —  Так,— вів  далі  Гренгуар,   розмовляючи  сам  із  собою  і  приклавши палець  до   кінчика   свого   носа.— Саме   так!   Волоцюги — молодці.   Циганське  плем'я  її   любить.   Вони  повстануть  на  перший  заклик.  Нема  нічого легшого.   Раз   плюнути.   Скориставшись  сум'яттям,   її  легко   буде  вкрасти. Завтра ж увечері... їм тільки підкажи!

    —  Який же план? — струсонувши його, промовив священик. Гренгуар велично обернувся до нього.

    —  Облиште мене! Невже ви не бачите, що я розмірковую?

    Він подумав ще кілька хвилин і потім почав аплодувати своїй думці, вигукуючи:

    —  Чудово! Безсумнівний успіх!

    —  План! — гнівно вигукнув Клод. Гренгуар сяяв.

    —  Підійдіть-но  ближче,   щоб  я  міг  вам  сказати  про  це  на  вухо.   Це справді хитрий контрудар, який виручить усіх нас із скрутного становища! Хай йому чорт! Мусите визнати, що я не дурень!

    Раптом він схаменувся:

    —  Стривайте, а кізка з нею?

    —  Так, чорт забери!

    —  Адже вони б її теж повісили?

    —  А мені що до того?

    —  Так,   вони   повісили   б   її.   Минулого   місяця   вони   повісили   свиню. Катові   це прибуток:   він з'їдає   потім   м'ясо.   Повісити   мою   гарнесеньку Джалі! Бідолашне моє козеняточко!

    —  Прокляття! — вигукнув  Клод.— Ти  сам  справжній  кат.  Ну,  що ти вигадав, пройдисвіте? Щипцями треба тягти з тебе твій план, чи як?

    —  Заспокойтесь, учителю. Слухайте!

    Гренгуар нахилився до вуха архідиякона і почав щось шепотіти йому, тривожно оглядаючись навколо себе, хоч вулиця була зовсім безлюдна. Коли він закінчив, Клод потиснув йому руку й холодно промовив:

    —  Добре, бувайте.

    —  Бувайте,— повторив  Гренгуар,  і  в  той  час  як  архідиякон  пішов  в один бік, він попрямував у другий, бурмочучи півголосом:

    —  Смілива вигадка, метре П'єр Гренгуар. Ну що ж! Хоч ми й маленькі люди, та це зовсім не означає, що ми боїмося великих справ. Адже Бітон тягнув на своїх плечах цілого бика[146], а трясогузки, кропив'янки, чикалки перелітають океан!

II. СТАВАЙ ВОЛОЦЮГОЮ

    Повернувшись до монастиря, архідиякон побачив біля дверей келії свого молодшого брата Жеана дю Мулена, який чекав на нього і розвіював нудьгу очікування тим, що малював вуглиною на стіні профіль старшого брата з довжелезним носом.

    Клод ледь глянув на брата. Його хвилювали інші думки. Веселе лице гульвіси, посмішка якого стільки разів прояснювала похмуре обличчя священика, нині було безсиле розвіяти туман, що з кожним днем ставав дедалі густішим у цій порочній, сморідній і загниваючій душі.

    —  Мій брате,— несміливо звернувся до нього Жеан,— я прийшов побачитися з вами.

    Архідиякон навіть не глянув на нього.

    —  Що далі?

    —  Мій  брате,— мовив  лицемір,— ви  такі  добрі  до  мене  і  даєте  мені такі добрі поради, що я постійно звертаюся до вас.

    —  Ну, далі!

    —  На жаль, братику, ви були цілком праві, коли казали мені:  Жеане! Жеане! Вичерпується ученість учених, слухняність учнів. Жеане, будь мудрим, Жеане, вчись, Жеане, не ночуй поза колежем без поважних причин і без  дозволу  наставника.   Не  бийся   з  пікардійцями,  noli,   Ioannes  verberare Picardos. He валяйся, як той безграмотний осел, quasi asinus illitteratus, на шкільній   підстилці.   Жеане,  не  опирайся   покаранню,   яке   захоче   накласти на  тебе   вчитель.   Жеане,   відвідуй   кожного   вечора  каплицю   і  співай   там псалми та молитви пречистій діві Марії.  Гай-гай, які це були чудові  напучування!

---