Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Щось пов\'язувалося для мене з цим прізвищем, але не спливало в пам\'яті.
Скінчилася перша дія, ми вийшли в антракті з театру і палили на вулиці.
- Цікаво було б порівняти з тією, колишньою інтерпретацією, – сказав син.
- Хіба її не знято на кіноплівку?
- Здається, ні…
- Ну, а запис танків?
- Який? – здивувався він.
І тоді мені пригадалося все, про що тут розповів.
Син поспитав у своєї дружини, але вона нічого не чула ні про існування балетної азбуки – «це поки-що лише мрія!» – ні про Дмитра. Прізвище його не запам\'яталося мені. А з відомих після війни наших танцівників ніхто такого імені, здається, не мав.
2
-= 9 =-
Коментувати тут.