Слава ЗСУ!

- Еммо, чого ти? – обурилась Клава. – Нехай поворожить.

Нонна вийняла зі своєї сумочки карти і, поставивши поряд зайця, почала їх тасувати. Ганна сиділа незворушно і з хвилюванням дивилась на ворожку.

- Я не можу дивитися на весь цей цирк! –промовила Емма. – Це ж усе неправда.

- Ну той що, що не правда, - тихенько відповіла Клава. – Ніхто ж нікого не примушує вірити. Дай Нонні можливість виправдати себе. Дай їй шанс.

- У нього темні коси, - промовила Нонна.

- Так, темні, - радісно відповіла Ганна, поглядаючи на дівчат.

- І темні очі…

- Так.

- А ще в нього є дружина!

Ганна розчаровано подивилася на розкладені карти, намагаючись знайти, де саме це написано..

- У неї білі коси, - продовжувала Нонна, ніби не помічаючи, що Ганні боляче. – А ще в нього є чотирьохрічний син…

Нонна витягла з колоди декілька карт і продовжила.

- Валентин… Сина звати Валентин, - впевнено додала вона. – І цю іграшку він купив для нього!

Ганна схопилася руками за голову.

- Який сором! – прошепотіла вона. – Я - коханка жонатого чоловіка!

- Ганно, не обов’язково, - не знаючи, як втішити подругу, промовила Клава.

- Тепер заплати мені! – наказала Нонна. – Я ж ворожу за гроші!

- Нонна, а може, досить вже! – не втримавшись, крикнула Емма.

- Еммо, все нормально, - крізь сльози промовила Ганна. – Мені не шкода.

Вона вийняла з сумки гроші, поклавши їх біля іграшки, вибігла з кімнати. Слідом за нею вибігла Клава.

- Нонно, ти вважаєш ти правильно вчинила? – крикнула Емма, коли вони залишилися самі.

- А що я зробила? – ховаючи гроші, здивувалась Нонна.

- Навіщо ти їй набрехала?

Нонна ображено подивилась на подругу.