Слава ЗСУ!

- А через якусь дірку на даху? Може, хоч так вдасться проникнути в ліве крило?

- А як ти дістанешся даху? – засміялась Олена. – Стрибнеш з парашута чи викличеш пожежну машину?

Назар посміхнувся. Олена знову подивилась у карту.

- Я думаю…

- Що?

- Дивись! Знак.

- Що це за знак? Так, здається, позначають ліфти.

- Давай подивимось розділ умовних позначень.

Олена швидко перегорнула маленьку книжечку в кінець і поглянула на умовні позначення схем.

- Це ліфт! – викрикнула вона. – Ну звісно ж, ліфт, як ми зразу не здогадалися. Це ж лікарня. Багатоповерхова лікарня. Тут не може не бути ліфта.

- Точно. А як нам пройти до нього. Ліфт же у лівому крилі.

- М-м-м, - задумалась Олена. - Думаю, прохід має бути через підвал…

- Думаєш?

- Я знаю, - зосереджено промовила Олена. – Дивись. Ми спускаємося в підвал через сходи з лівого крила, там де і першого разу. З іншої сторони підвалу є прохід до ліфту. Цей ліфт привезе нас на перший поверх лівого крила. А далі ми зможемо блукати по другому та третьому поверхах скільки захочемо.

- Я так розумію, вибратись теж зможемо лише таким способом. На ліфті вниз у підвал. А потім через підвал до парадного входу.

- Так.

Назар подивився в очі Олені.

- Ну то пішли, - впевнено промовив він.

- Тільки одна проблемка, - знизала плечима Олена. – Щоб дістатися ліфта потрібно спочатку метрів з сто пройти по трупах. Можеш одразу викликати мені психіатра.

- Олено, яка робота! – захоплено промовив викладач археології.

Карла та Максим заздрісно переглянулись.

- Не переживай, в нас буде краща, - прошепотів Максим, а Карла лише злісно стиснула губи.

- Шик! Блиск! – промовив викладач. – Це те, що я хотів побачити! Вік підлоги, віконних рам, дверей! Ти вже дивишся на будівлю не як студент дослідник, а як справжній експерт. Окрема подяка за дослідження замка на вхідних дверях. Можна, навіть, віддати цей замок у якусь лабораторію на справжню експертизу, щоб легше було потім довести, що ти не помилилась.