Слава ЗСУ!

- Здається, все правильно, - промовив Андрій.

- Ну-у-у, - посміхнулась Олена. – Якщо більше ніхто не сумнівається в моїх здібностях малювати схеми, то я буду дуже вдячна усім, якщо ми все ж почнемо роботу.

Всі замовчали.

- Хто досліджував землю навколо замку?

- Пилип, Валерія і… хтось іще. Не пам’ятаю, - відповіла Рената.

- Ще я, - промовив Ігнат.

- Мені потрібно знати все про ґрунт навколо замку. Я хочу, щоб зараз ви розділились на групи по… три чоловіки. І вибрали ділянки навколо замку. Потрібно взяти проби ґрунтів, чим глибше, тим краще. Хочу знати все. Яка земля? Який ґрунт? Яка товщина шару. Записуйте усе і від кожної групи в кінці дня чекаю мінімум по десять пакетиків з пробами землі. І не забувайте на кожному пакетику зробити напис, в якій частині замку було відібрано цю землю.

- Як позначати частини замку?

- Дивимося на мою схему замку. Весь замок у мене умовно поділений на частини, які позначені цифрами. Кожна частина поділена на мінімум п’ять секторів, які позначені буквами. Якщо проби ґрунту будуть надто різні в одному секторі, можна розділити його ще на дрібніші підсектори і якось їх позначити. Ці позначення нанести на мою карту. Все ясно?

- Та-а-ак!

- Це добре. Діліться на групи. Вибирайте сектори. Пилип і Валерія будуть працювати зі мною.

Валерія радісно підбігла до Олени. Всі заздрісно дивилися на неї. Нічого собі. Вона працюватиме з самою Карповою.

- Де ти від мене цей скарб ховав? – запитала Рената Остапа.

- Ага, - посміхнувся Остап. – Вона ще той фрукт. Скоро і вами почне керувати. І, навіть, не думайте дати їй якусь пораду, бо вам же гірше.

Рената засміялась.

- Остапе, тобі роботи не знайшлося? – серйозно запитала Олена. – Я скажу директору музею, щоб вона тебе оштрафувала за те, що ти байдикуєш.