Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Граф підійшов до столу і взяв зі скарбнички камінець.

- Візьми його, ти ж так довго на нього чекала!

Ліна потягнула руку до камінця, але раптово здригнулася.

- Коли я торкнуся, я повторю твою долю…

Граф посміхнувся.

- Так, повториш… Ти хочеш дізнатися, чи щасливий я тут? – замислено запитав граф, ніби сам у себе. - Я тут щасливий. Я, дійсно, щасливий. Хоча і знаю, що приречений навічно бути одиноким.

Він підійшов до неї ближче.

- І ти будеш щаслива. Це зовсім інший світ, не такий, як там. Там нещирість, брехня, фальшиві зізнання… Все, на що чекає там людина, але ніколи не отримає. Я там нічого не отримав. Я зробив правильний вибір, і лишився тут один, назавжди.

Граф простягнув Ліні руку.

- Пішли зі мною. Я чекав на тебе багато років. Я проведу тебе крізь світи, і ти зрозумієш, що таке щастя. Я покажу тобі всю історію, я покажу, як усе було насправді. Не вагайся, не думай. Просто іди за покликом серця. Бери в руки камінь.

Ліна невпевнено ступила вперед.

- Я вже ніколи не вернуся назад? – тривожно запитала вона.

- Ніколи, - посміхнувся граф. – І в тому твоє щастя.

Ліна ступила ще один крок. Граф обережно взяв її руку і поклав туди, блакитний, кольору неба, камінь.

- Тримай, тепер він твій, - прошепотів граф.

Ліна посміхнулася, стискаючи у руках коштовність, якою жила всі останні роки.

- Тепер пішли, я покажу тобі справжній замок, наш замок.

Граф торкнувся рукою стіни, і через декілька секунд вона розступилася. Ліна побачила величезний довгий коридор, який тягнувся метрів зо двісті з півночі на південь. Перше, що кидалося в очі – стеля. Вісь її зводу – ломана лінія, по кутах якої було встановлено декоративне каміння. За першими дверима із східної сторони вздовж коридору було розташовано зал графської варти, стіни якого було прикрашено гобеленами. Вздовж стін стояли величезні старовинні скрині. Двері з цієї зали вели у капелу, прикрашену вітражами. На стінах досі зберігалися написи, залишені ще у шістнадцятому сторіччі. Наступні двері вели у графські покої. Через відкриті двері було видно кахлеву піч високохудожньої роботи, крісла, оббиті шкірою, фламандські гобелени, а також безцінні картини на біблійну та історичну тематику. Біля стіни знаходилася шафа, інкрустована слоновою кісткою та перламутром. На стінах, оббитих тканиною, що імітувала тиснену шкіру, висіла картина – «Самсон, що розриває пащу левові».

Попередня
-= 450 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 130.


Останній коментар

  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


anonymous16646 25.06.2015

ульч


Додати коментар