Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Як же так? – взявся руками за голову граф. – Я, наче жив в іншому світі, в якому мені розказували зовсім інше, протилежне… Чому я її не пам’ятаю? Я бачу її уперше.

- Я не знаю… Звідки мені знати… Спитай у Варвари…

Двері відчинилися і в хату увійшла баба Варвара, а за нею, тримаючи склянку води, Іванна.

- Ця дівчина вже вдруге рятує тебе, - промовила з порога старезна згорблена баба.

Граф злякано встав з ліжка.

- Вона послана тобі Богом.

Олександр обернувся і пильно глянув на стару згорблену бабу, яка знала усе на світі.

- Я хочу запитати у вас, - невпевнено звернувся граф до неї.

- Я знаю… Я хочу, щоб ми лишилися на самоті, - впевнено промовила Варвара. – Іванно, лиши мені склянку.

Іванна поставила на стіл склянку з кришталевою водою і, взявши бабусю під руку, вийшла на подвір’я.

Граф пройшов по кімнаті. Варвара сіла за стіл.

- Я, навіть, не знаю, що тепер питати…

Варвара простягнула йому склянку.

- Випий води.

Граф впевнено взяв склянку і спрагло допив її до дна.

- Господь послав тобі цю дівчину, - промовила Варвара. – Це подарунок долі.

- Чому я не пам’ятаю, як вона мене врятувала?

- Лихі люди скористалися вашою довірою. Іванна виходила тебе, день і ніч просила цілющу воду у Господа. І ти, нарешті, прокинувся. Та був ще заслабкий їхати додому. Та знаєш, люди різні бувають. В сусідньому селі жила лиха сім’я. Мріяли вони доньку свою за графа видати, бо всі інші, мовби не рівня їм. Батько тої дівчини, Лесь – відьмак лихий. Людей травами лікував, а сам - щастя в них забирав. І городи в них були, і господарство процвітало. Та все це не через те, що вони гарними господарями були, а через те, що ворожили, та забирали в людей добробут. Люди їм вірили. І робили все, що Лесь говорив. Прийдуть до нього з недугою якоюсь, а він від недуги вилікує, але скаже, що для того, щоб не повторилася та хвороба, треба вигнати лелек, що на хаті їх оселилися. Послухають сусіди, і зроблять усе, як Лесь наказав. І з тих пір починається у сусідів нещастя та лихо. То не вродить картопля, то хата згорить, то свині мруть. І все шкереберть іде. А у Любави з Лесем і врожай, і господарство усім на заздрість, і злагода в сім’ї. А донька їх – вередлива. Сказала, заміж не піде ні за кого, окрім самого графа. От і вирішив Лесь скористатися твоїм станом, поки ти ще повністю до тями не прийшов. Приїхав у наше село, та сказав Іванні, що відвезе тебе живого до замку, бо на коні ж ти не здужаєш сам доїхати. А у нього і віз є, дорогий, наче королівський. Віддала Іванна тебе. А вони забрали тебе до себе, та поїли відьмарськими травами, які Лесь готував. Доки ти все не забув. Забув ти і дім свій рідний, і матір свою, і дівчину зеленооку. Нав’язали вони тобі кохання до доньки своєї зіллям приворотнім. Та в глибині душі, кохав ти все одно свою Іванну. Снилася вона тобі щоночі. Коли одружився ти і присягнув на вірність Яві, вирішив Лесь, що час вже до замку переправлятися. Пішов він з Явою до лісу, ніби по кору цілющу. Зробили вигляд, що заблукали та забрели в графський ліс. А там сиділи і чекали, поки Венецій – слуга твій вірний – вийде прогулятися, чи на полювання збереться. Дочекалися. Венецій злякався сильно, та коня їхнього підстрелив. А вони і раді, бо коня взяли, найстарішого, такого, якого самі забити хотіли, щоб не мучився. З Венецієм вони подружилися, та на вечерю запросили. Сказали, що коня він їхнього єдиного підстрелив і що нема їм тепер, як додому воза дотягнути. Повірив їм довірливий Венецій. Допоміг. Впріг свого коня та повіз їх у сусіднє село. Приїхав на вечерю, там і зустрів тебе. Завіз вас у замок, де ви стали жити. Та дівчина зеленоока продовжувала тобі снитися. І тоді вирішила Ява все ж приготувати тобі найстрашніше зілля, проти якого жодна людина захисту не має – бабин мак. Коли вона вперше ту квітку зірвала – то мала загинути. Та прийшла до мене її мати – Любава, яка про підлість Леся та Яви, навіть, не здогадувалася, і щиро благала мене про допомогу. Я їй допомогла. Думала, що не посміє Ява повернутися за квіткою, але вона вернулася. Зварила тобі напій відьмарський. Як тільки зробив ти перший ковток – то забув назавжди дівчину зеленооку, а Ява стала володаркою серця твого.

Попередня
-= 474 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 130.


Останній коментар

  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


anonymous16646 25.06.2015

ульч


Додати коментар