Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Страх та відраза у Лас-Вегасі. Несамовита поїздка в серце Американської Мрії

Зал просто ряснів бородами, вусами та суперстильними нарядами. Конференція очевидно зібрала непоганий контингент потайних наркоманів та інших виродків. Помічник прокурора з Чікаго був одягнений у світлий костюм з коротким рукавом. Його дружина була зіркою казино «Дюни»; в цьому залі вона виглядала, немов Грейс Слік на зустрічі випускників Коледжу Фінч. Вони були класичною парою; заядлі життєлюби.

Тільки якщо ти коп, це ще не означає, що ти не можеш іти в ногу з часом. На цій конференції були присутні доволі рідкісні екземпляри – я у своєму костюмі за 40$ виглядав якраз нейтрально; на кожного міського жителя тут припадало близько двадцяти грубих селюків, що мали вигляд помічників футбольних тренерів з Міссісіпі.

Саме ці песонажі змусили мого адвоката нервувати. «Насправді вони непогані люди,» сказав я, «тобі варто познайомитись з ними ближче.» Він посміхнувся: «Познайомитись з ними? Ти жартуєш? Чувак, я ж бачу їх наскрізь!»

«Не зважай на маячню, яку тут говорять,» сказав я. «Ти їм сподобаєшся.» Він кивнув. «Ти правий. Я бачив таких уродів у ’Безпечному їздці’ (Easy rider), проте не вірив, що вони справді існують. Їх же ж сотні!» Мій адвокат був одягений у двобортний синій костюм, набагато більш стильний, ніж у мене… і це його дуже непокоїло. Бути стильно вдягненим у такому натовпі означало, шо ти коп під прикриттям, а мій адвокат заробляв на життя на людях, котрі були надзвичайно чутливими до цього. «Це йобаний жах!» продовжував він.

«Я знаходжусь на сраній конференці Свиней і впевнений на всі сто, що в цьому місті є якийсь мудак-наркоман, що впізнає мене і розбокає усім, що я тут розважаюсь в компанії тисячі копів!» Кожен з нас мав іменний бейдж. Ми отримали їх після внесення плати за реєстрацію. На моєму було написано, що я був «приватним слідчим» з Л.А. – що в деякій мірі було правдою; бейдж мого адвоката стверджував, що він був експертом з «аналізу наркотичних речовин.» І це також було частково правдою.

Але, здавалося, що всім було байдуже хто ким був. Охорона не зважала на такі дрібниці. Але ми дещо нервували через те, що розплатилися фальшивим чеком. Це був чек, який моєму адвокату дав один з його клієнтів-збоченців.







7. Не знаєш – приходь вчитися… Знаєш – іди навчати



Перше відділення – привітання учасників – тривало увесь полудень. Ми терпляче висиділи перші дві години, хоча з самого початку було зрозуміло, що ми нічого звідти не винесемо і ще більш очевидним було те, що було б дурістю, якби ми вирішили виступити самі. Було зовсім неважко сидіти там накачаним мескаліном і годину за годиною слухати всю ту несусвітню маянчю… В цьому не було жодного ризику для нас. Ті нещасні придурки не відрізнять мескалін від макарон.

Думаю, ми б навіть могли закинутись кислотою… але тільки не в оточенні цих людей; в цьому натовпі були такі екземпляри, яких я б не зміг витримати. Вигляд 344-фунтового шефа поліції з Вако, Техас, котрий відкрито обжимався зі своєю 290-фунтовою дружиною (чи якоюсь іншою бабою, що сиділа поряд з ним) коли вимкнули світло для перегляду фільму про наркоманію ще хоч якось сприймався під мескаліном – наркотиком, що тільки підсилює відчуття реальності, а не змінює його – але спостерігати як двоє ожирівших людських істот зажимаються, поки тисяча копів дивиться фільм про «небезпеку марихуани» - це було б уже занадто для моєї емоційної стабільності, якби я був під кислотою. Мозок не сприйняв би цього. Довгастий мозочок спробував би закритися від сигналів з лобної долі… а середній мозок, тим часом, відчайдушно намагався б протлумачити цю сцену перед тим як відправити її назад до довгастого, ризикуючи пошкодити його.

Кислота зі своїм ефектом - складний наркотик, в той час як мескалін доволі простий і прямолінійний – в подібній ситуації різниця просто грандіозна. На цій конференції не говорили ні про що, окрім легких речей: Спіди, Трава, Бухло, все тому, що програму складали люди, котрі жили реаліями 1964 року.

Тут були присутні більше тисячі копів найвищого рівня, котрі казали одне одному «нам треба влитися в довіру до наркокультури», проте вони не знали з чого починати. Вони навіть не знали де цю культуру знайти. По залу ходили чутки, ніби-то за усім цим стоїть мафія. Чи можливо Бітлз. Нарешті хтось запитав у Блумквіста чи не думав він часом, що «дивна поведінка» Маргарет Мід спричинена залежністю від марихуани.

«Я дійсно не знаю,» відповів Блумквіст. «Але якщо вона курить траву в своєму віці, її непогано шторить.» У відповідь зал вибухнув несамовитим реготом.

Мій адвокат нахилився і сказав, що хоче піти. «Я буду в казино,» сказав він. «Я знаю набагато кращий спосіб провести свій час, замість того, щоб слухати цю хуйню.» Він підвівся, перекинувши попільничку з підлокітника свого крісла і попрямував до виходу.

Попередня
-= 41 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!