Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Світла і тіні ОУН

В останні місяці перед походом німців на Схід почалася гарячкова і корисна праця організації, і цей короткий час деякою мірою вирівняв утрату цілого року, вщерть виповненого розграванням внутрішнього конфлікту. Впродовж трьох місяців була виготовлена інструкція для похідних груп, в якій були детально намічені пляни політичної роботи на місцях і вказівки, як організувати окремі ділянки державного життя (наприклад, поліцію). Був теж виготовлений плян мобілізації членів у похідні групи, і всіх охопило велике піднесення, окрилене надіями на великі, переломові переміни в історії України.

Одначе політичне становище не було ясне, хоч загал емігрантів не здавав собі ще з цього справи. Українці в Німеччині, в пригнітаючій більшості нові емігранти з західніх земель, і українці в т. зв. Генеральному Губернаторстві, тобто в окупованій німцями Польщі, були добре трактовані німецькою владою. Західньоукраїнські окраїни, насамперед Лемківщина, а далі Посяння, Холмщина, Підляшшя, які в останні роки польського панування були дуже тероризовані, — віджили. Появилися українські школи, кооперативи, читальні, віджило релігійне життя. В цій атмосфері німецька політика видавалася прихильною для української справи, і в громадській думці наших емігрантів утворилось уявлення, що німці є справжніми нашими союзниками.

Тим часом зв'язки ОУН до німецьких кіл цього не підтверджували. Щоправда, з боку німецької армії йшла допомога для українського підпілля, і напередодні війни на Сході зорганізовано два українські відділи в силі куренів (один у Кракові під командою Романа Шухевича, другий у Відні під кермою сот. Ярого); одначе відомо було, що гестапо ставиться до цієї акції неприхильно. Зв'язковим до німецької армії не вдалося здобути ніякої заяви щодо німецьких плянів на Сході; не можна було теж добитися розмови з відповідальними політичними колами. Відповіді німецьких посередників були, очевидно, викрутні. Вони посилалися, між іншим, на те, що українці між собою так роз'єднані, що не знати, з ким говорити. Прийде перемога над большевиками — казали вони — тоді українська справа вирішиться.

Ці викрути не ворожили нічого доброго. Щоб вибити з рук німців арґумент, мовляв, нема українського репрезентативного представництва, з яким можна б переговорювати, ОУН виступила з ініціятивою створити один спільний комітет, складений з представників усіх відтінків наявної на еміграції політичної думки. Через короткий час, безпосередньо перед вибухом війни на Сході, заходами ОУН був створений у Кракові «Український Національний Комітет», до якого ввійшли представники всіх політичних напрямків, як старі, так і нові емігранти, за одиноким вийнятком: ОУН полк. А. Мельника.

Одначе, незалежно від створення цього комітету, ОУН зорганізувала маршові групи з розрахунком, що німецький уряд зігнорує краківський комітет і перед українцями лишиться єдиний вихід: творити доконані факти і приневолити гітлерівську владу виявити свої справжні наміри щодо України. В друкованих (циклостильним способом) інструкціях для похідних груп, у кінцевих замітках так і було сказано: у випадку, кали німецька влада поставиться негативно до українського державного будівництва, тоді організація займе до цього окреме становище. Кожний, хто знав засадниче наставленая організації, розумів, що це означає, хоч загал членів, а великою мірою теж Провід ОУН, не думали, що вже так скоро і серед таких важких умов доведеться це «окреме становище» займати.

Попри підготову маршових груп, ішла політична підготова перекладачів, яких у великій кількості набирала армія. Відбувалися курси для цих перекладачів; їх групами навчали по кілька годин кожну. Розрахунок був такий, що ці перекладачі можуть бути помічні в роботі похідних груп посередньо або безпосередньо, вийшовши з складу перекладачів.

Крім загальних вказівок-інструкцій для похідних груп, окреме місце зайняли перестороги не дати себе втягнути до будь-яких протиєврейських чи протипольських виступів і не допустити до них, бо наше завдання: боротьба за самостійну державу. Ці перестороги скоро виявилися дуже актуальними, бо ґестапо відразу почало в Україні організувати терор проти польського населення і протиєврейські погроми, до яких, завдяки дисципліні українського населення, не дійшло.

З вибухом воєнних операцій на Сході почалася політика ОУН — політика «доконаних фактів». Це йшло спершу тим легше, що вся увага ґестапа була звернена на роботу «Українського Національного Комітету», оскільки в ньому були об'єднані всі політичні відтінки української думки, а головною силою, на яку він спирався, була ОУН. Це полегшило рух похідних груп під кордон і його перехід, бо поліції навіть не снилося, що поза акцією комітету, в якому організаційний апарат був дуже заанґажований, рівнобіжно йде друга акція, що своїм засягом і наслідками далеко перевищує першу.

Попередня
-= 32 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!