Слава ЗСУ!

Однак хто може похвалитися, що він назавжди осідлав примхливе щастя і убезпечив себе від ударів долі?

Колоністи не раз, не два, зібравшись укупі, розмовляли про острів, де жили вже понад рік, і якось зачепили те питання, яке згодом привело до вельми поважних наслідків.

Сталося те у неділю, 1 квітня, на Великдень, який Сайрес Сміт і його друзі присвятили молитвам і спочинку. День був ще теплий і погожий, як бувають погожі жовтневі дні в Північній півкулі.

На схилі дня, після вечері, всі зібралися на веранді край плоскогір’я Широкий Обрій і дивились, як на обрії помалу сутеніє. Замість кави Наб подав напій із бузини. Розмова знов зайшла про острів і про те, як самотньо лежить він у Тихому океані, коли несподівано Гедеон Спілет запитав:

- Дорогий Сайресе, чи не робили ви нових обчислень довготи і широти нашого острова отим секстаном, що знайшовся в ящику?

- Ні, - відповів інженер.

- А може, варто було б спробувати... Все ж таки той прилад досконаліший, ніж раніше застосовуваний вами.

- Ет, кому це треба? - махнув рукою Пенкроф. - Все одно острів буде там, де й був!

- Не заперечую, Пенкрофе, - погодився Гедеон Спілет, - але ніколи не завадить знати точно, де перебуваєш, і тепер це легко було б перевірити...

- Ви маєте цілковиту слушність, дорогий Спілете, - урвав його інженер, - це давно варто було зробити; а втім, якщо я й помилився, то похибка не повинна перевищувати п’яти градусів довготи чи широти.

- Хто його знає... - не здавався журналіст. - Хто його знає, може, ми набагато ближче до землі, де живуть люди, ніж досі нам здавалося?

- Завтра дізнаємось, - відповів Сайрес Сміт. - Коли б менше роботи, через яку я не мав і хвилини вільного часу, ми давно вже знали б це.

- Та що там балакати! - знову встряв Пенкроф. - Пан Сайрес надто вчений чоловік, щоб помилитися, і якщо острів сам не з’їхав із свого місця, то й тепер перебуває там, де він його поставив!

- Завтра побачимо.

Наступного дня, узявши секстан, інженер зробив нові розрахунки координат острова і отримав уточнені результати.

Першого разу він одержав такі приблизні дані розташування острова Лінкольна:

Західна довгота - від 150° - до 155°,

південна широта - від 30° - до 35°.

Наступні цілком точні розрахунки дали:

західна довгота - 150°30΄,

південна широта - 34°57΄

Отож, попри недосконалий спосіб першого вимірювання, Сайрес Сміт у своїх попередніх обчисленнях помилився менше ніж на п’ять градусів.

- Тепер ми маємо не лише секстан, а й атлас, - не заспокоювався Гедеон Спілет, - подивімося, дорогий Сайресе, де точно розташований наш острів.

Герберт приніс атлас, виданий, напевне, у Франції, - всі назви було надруковано там по-французькому.

Розгорнули карту Тихого океану; інженер із циркулем в руці уже намірився нанести острів на карту.

Раптом циркуль завмер у нього в руці, і він вигукнув:

- Але ж у цій частині Тихого океану є ще один острів!