Слава ЗСУ!

Екстром невдоволено скривився.

— То це можливо чи ні?

— Абсолютно неможливо, — спокійно відповіла Нора. — Я неодмінно натрапила б на проміжки солоного льоду, коли робила пробне буріння.

— Ці зразки бралися в точках, вибраних здебільшого навмання, я правильно розумію? — спитала Рейчел. — Могло ж статися так, що бур просто оминув проміжки морського льоду?

— Я свердлила вниз — просто над метеоритом. А потім зробила кілька свердловин з боків, на відстані лише кількох футів. Куди вже ближче!

— Та я просто питаю.

— Тут є спірний момент, — зауважила Нора. — Проміжки солоної води трапляються тільки в сезонній кризі, тобто тій, що виникає і тане з кожною порою року. А лід на шельфі Мілна — це твердий прибережний лід, що утворюється в горах, а потім рухається до узбережжя і падає, відламуючись брилами, у море. Хоча планктоном і дуже зручно пояснити цей загадковий феномен, можу запевнити, що в цьому льодовику немає розгалуженої мережі замерзлих мікроорганізмів.

У невеличкій групі знову запала тиша.

Та попри різке спростування планктонної теорії, аналітичний розум Рейчел, звиклий до систематичної обробки даних, відмовлявся прийняти це заперечення. Інстинктивно вона відчувала, що присутність замерзлого планктону в льодовику є найпростішим поясненням виниклої головоломки. «Закон економії доказів, — подумала вона. Цей закон інструктори в управлінні військово-космічної розвідки закріпили у неї аж у підсвідомості. — Коли існує велика кількість пояснень, то зазвичай правильним є найпростіше».

Вочевидь, Норі Менгор було що втрачати, якщо її інформація про стан криги виявиться хибною. Рейчел спало на думку, що коли гляціолог побачила планктон, то збагнула, що помилялася, а тепер намагалася замести сліди.

— Я щойно поінформувала персонал Білого дому про те, — мовила Рейчел, — що цей метеорит виявлено в шарі прісноводного льоду, де він пролежав неторкнутий і без зовнішнього впливу починаючи з 1716 року, відтоді як відколовся від знаменитого метеорита, відомого як Юнгерсольський. А тепер виходить, що на цей факт впала тінь сумніву.

Керівник НАСА мовчав з похмурим виразом обличчя.

Толланд прокашлявся.

— Мушу погодитися з Рейчел. У шахті знайдено солону воду та планктон. І хоч би яким не було пояснення, очевидно одне: ця шахта не є замкненим простором. Принаймні ми не можемо цього напевно стверджувати.

Коркі збентежився і зауважив:

— Знаєте що, люди, не хочу тут висловлюватися як астрофізик, але коли ми помиляємося у своїй царині, то йдеться про гігантські величини: мільярд років туди, мільярд — сюди… А тут якийсь дрібний планктон, солона вода… Чи це так уже важливо? Тобто чистота криги жодним чином не впливає на сам метеорит, еге ж? І на ті скам’янілості, що в ньому містяться. Ніхто не ставить під сумнів їх справжність. Якщо виявиться, що ми помилилися з даними стосовно льоду, то всім буде до цього байдуже. Людей цікавить одне — ми знайшли докази існування життя на іншій планеті.

— Вибачте, докторе Марлінсон, — зауважила Рейчел, — як фахівець, що працює над збиранням та аналізом інформації, я мушу з вами не погодитися. Будь-яка дріб’язкова недоречність у даних, які сьогодні збирається оприлюднити НАСА, здатна кинути тінь на правдивість усього відкриття. Включно з автентичністю скам’янілих решток комах.

У Коркі аж щелепа відвисла.

— Що ви таке кажете?! Ці скам’янілості абсолютно неспростовні!

— Знаю. І ви це знаєте. Але якщо до громадськості дійдуть чутки про те, що НАСА навмисне надала неправдиві дані про лід, то, повірте мені, вона одразу ж почне замислюватися, чи не збрехала агенція стосовно чогось іще.

Нора зробила крок уперед; її очі палали гнівом.

— Мої дані про кригу не підлягають жодному сумніву. — Вона обернулася до директора. — Я можу довести вам, що в цьому льодовиковому шельфі немає вкраплень солоного льоду!

Екстром зміряв її довгим поглядом.

— Яким чином?

Нора стисло пояснила свій план. Коли вона закінчила виклад, Рейчел мусила визнати, що ця ідея є цілком слушною.

Але керівник НАСА не поділяв її впевненості.

— А результати будуть остаточними та вичерпними?

— На сто відсотків, — запевнила його Нора. — Якщо поблизу цієї шахти знайдеться хоч дещиця бісового солоного льоду, то ви неодмінно це побачите. Навіть кілька краплин солоної води світитимуться в моєму устаткуванні, як Таймс-сквер у Нью-Йорку.

Екстром нахилив коротко стрижену голову і насупив брови.

— У нас обмаль часу. До прес-конференції лишилося дві години.

— Я впораюся за двадцять хвилин.

— А вам далеко доведеться йти? До якого місця на льодовику?