Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Цифрова Фортеця

Головним місцем базування Джабби було змонтоване на підвищенні автоматизоване робоче місце, з якого добре видно все підземне хазяйство АНБ — ультрасекретний банк інформації. Саме там вірус міг завдати найбільшої потенційної шкоди, і саме там Джабба проводив більшу частину свого робочого часу. Однак наразі він був на перерві й насолоджувався поїданням пирогів із сиром та шинкою в буфеті АНБ. Він було взявся за третій, коли задзвонив його стільниковий телефон.

— Кажіть, — мовив він, проковтнувши чергову порцію.

— Джаббо, — проспівав милий жіночий голосок. — Це Мідж.

— О, царице інформації! — вигукнув велетень. Він завжди відчував особливу симпатію до Мідж Мілкен. Вона була його слабкістю. Мідж — кмітлива та розумна, до того ж вона єдина жінка, яка коли-небудь загравала до нього. — Як там, у біса, твої справи?

— Нема на що скаржитися.

— Ти на місці? — поцікавився Джабба, витираючи рота.

— Еге ж.

— Хочеш, пригощу тебе пирогом?

— Та я б із радістю, хлопче, але мушу пильнувати товщину своєї дупи.

— Он воно як! — хихикнув Джабба. — Тоді давай я до тебе прийду. Хочеш?

— Ти ж такий хтивий та розбещений...

— Та ти навіть не уявляєш...

— Ловлю на слові, — перервала вона його. — Мені потрібна твоя порада.

Джабба відсьорбнув кока-коли.

— Кажи.

— Може, це й дрібниця, — почала Мідж, — але в моїй статистиці шифрувального відділу трапилася одна дивна штука. Я тут подумала, можливо, ти зможеш це хоч якось пояснити.

— А що там у тебе? — спитав Джабба і знову приклався до напою.

— Я маю звіт, згідно з яким виходить, що «Транскод» застряг із розшифруванням одного файла аж на вісімнадцять годин. І досі не може впоратися.

Від несподіванки Джабба аж кока-колу розхлюпав на свій дорогоцінний пиріг.

— Що?!

— Що почув. Маєш якісь думки?

Джабба турботливо витер пиріг серветкою.

— А що це за звіт?

— Звіт про виконану роботу. Базовий аналіз собівартості. — І Мідж швидко розповіла йому про знахідку Брінкергофа.

— А ви Стретмору дзвонили?

— Дзвонили. Він сказав, що в шифровідділі все гаразд. Сказав, що «Транскод» мчить вперед на всіх парах. І зазначив, що наші дані — хибні.

Джабба наморщив свого випуклого лоба.

— А в чім тоді проблема? Мабуть, то похибка у твоєму звіті.

Мідж не відповіла. Джабба зрозумів — чому. І нахмурився.

— Гадаєш, що у твоєму звіті похибки немає?

— Саме так. Правильна здогадка.

— Значить, ти думаєш, що Стретмор збрехав?

— Та ні, не зовсім так, — дипломатично ухилилася Мідж, знаючи, що ступила на тонкий лід. — Просто річ у тім, що моя статистика завжди була бездоганною. Тому тепер мені важливо вислухати ще чиюсь думку.

— Знаєш, — сказав Джабба, — мені не хочеться бути людиною, що повідомляє тобі неприємну новину, але твоя інформація, скоріш за все, палена.

— Ти так вважаєш?

— Ставлю на кін свою роботу. — Джабба вгризся в пиріг, відкусив добрячий шмат і додав, жуючи: — Найдовший час, впродовж якого файл примудрився вижити в «Транскоді», становить три години. Це включно з діагностикою, визначенням меж і таке інше. Єдине, що може затримати суперкомп’ютер на вісімнадцять годин, — це штука вірусного походження. І більше нічого.

— Вірусного походження?

— Так, щось на кшталт циклічної операції. Якась штука, що потрапила до процесорів, збила їх із пантелику і погнала по колу.

— Слухай, — обережно припустила вона. — Стретмор стирчить на роботі ось уже півтори доби. Може, він бореться з вірусом, як ти гадаєш?

Джабба розсміявся.

— Стретмор на роботі тридцять шість годин? Бідолашний вилупок! Мабуть, його дружина додому не пускає. Кажуть, вона збирається потурити його.

Мідж на мить замислилася. Вона також про це чула. І подумала — а може, вона від страху все перебільшує?

— Слухай-но, Мідж. — Джабба засопів і ще раз добряче приклався до пляшки з напоєм. — Якби до улюбленої іграшки Стретмора потрапив вірус, то він би викликав мене. Стретмор — кмітливий, але він нічого не тямить у вірусах. «Транс-код» — це все, що він має й у чому більш-менш розбирається. За першої ж ознаки біди він натиснув би на кнопку «Паніка», а в наших конкретних умовах це означає кнопку з написом «Джабба». — Він видобув із пирога довгу смужку буйволячого сиру моцарела і з насолодою всмоктав її. — До того ж вірус аж ніяк не може потрапити до «Транскоду». Ніяк. «Лабети» — це найкращий комплекс фільтрів, який я коли-небудь створював. Ніщо не проскочить крізь них. Ніщо.

Попередня
-= 72 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!