Слава ЗСУ!

- Знаєш, - посміхнувся Арсен, - саме цього я найбільше і хочу...

Двері відчинилися і в гримерну залетіла весела компанія. Всі сміялися, щось натхненно обговорювали.

Адріан підвів очі і сумно подивився на весь цей балаган.

- О, а тут і принц і Арсен! – голосно крикнув Влад.

- Цікаво, а де ми мали бути? – запитав Адріан п’яного звукорежисера.

До гримерної зайшов Дракон, тримаючи під руки Іванну і Ядвігу.

- Привіт, хлопці!

- Здоров був, Драконе! Може, ти поясниш, що це все означає?

- А ви не знаєте? – засміявся Дракон. – У Іванни сьогодні день народження, і вона ввечері усіх запрошує до себе. Буде величезне свято!

- Мабуть, свято буде лише у вас, - відвернувши лице, промовив Арсен. – А у нас з Адріаном і так проблем вистачає.

В гримерну зайшла Ельзара. Вона озирнулася довкола і одразу помітила нове полотно. Всі чомусь замовчали і уважно стежили за її діями. Ніхто не наважувався далі шуткувати і говорити про свято.

Ельзара сіла навпроти дошки і взяла в руки олівець.

- Ельзаро, - нарешті промовила Ядвіга. – А ти знаєш, що у Іванни сьогодні день народження?

- Ні, - не відриваючи від дошки очей, спокійно відповіла принцеса.

- А ти прийдеш сьогодні ввечері поздоровити її? Буде велике свято!

- Ні, - повторила Ельзара.

- Чому? – здивовано запитав Дракон.

Ельзара нарешті подивилася на цю напівтверезу компанію.

- А що, схоже на те, що я дружу з Іванною?

- Але день народження для того і святкується, щоб знайти нових друзів, розумієш? – промовила Ядвіга. – І взагалі, було б чудово, щоб ми святкували всі дні народження разом. Тоді б ми більше дізналися одне про одного!

- Супер! Просто супер! – радісно крикнув Влад. – Ну то що, Ельзаро, як тобі така ідея? Ми і твоє день народження потім відсвяткуємо!