Слава ЗСУ!

- Кім, заспокойся, - промовив Фотій, - це наш експерт. Вона працює з Аурікою. І її ім’я теж буде у детективі.

Остаточно розгніваний останньою фразою, Кім наздогнав Ауріку, яка вже ішла до виходу.

- Привіт, я Кім! Як справи?

- Вибач, у мене немає часу. Я поспішаю, - відповіла Ауріка. - Поговоримо іншим разом.

- Куди ти поспішаєш? Хочеш і далі проводити окреме розслідування з тими безнадійними нездарами.

Ауріка зупинилась.

- Зрозумій, ми праві, - голосно промовив Кім. – Ми вже майже розкололи того дідка. Його уже можна вважати довічно ув’язненим.

Ауріка опустила очі.

- Я читав звіт підполковника Шлангера. Повна нудьга. Якісь дракони, театри. Ти така талановита! На що ти витрачаєш свій час? На кого ти його витрачаєш? З кого ти хочеш зробити героя? З пристарілого полковника, якому давно час на пенсію, чи із тієї стерви, яка тільки-но на тебе кричала?

До Кіма підійшли хлопці, з якими він працював.

- Дивись, Ауріко!

Ніжно торкнувшись її обличчя, він повернув її погляд туди, де стояли його друзі.

- Дивись уважно, - прошепотів він. – Той високий, то Радіон. Він володіє всією інформацією, бо гарно володіє комп’ютером. Він може дістати будь-яку інформацію. Номер машини, хто її купив, хто її продав. Будь-що, що тебе може зацікавити. Той у синьому, Фотій, неперевершений водій. Він дожене будь-кого, він може припаркувати машину так, що її ніхто не почує, навіть, у радіусі метра. Ми створюємо грандіозні плани, цікаві, прогресивні, захоплюючі. Ми справжні герої! Ми! Ми за годину провертаємо такі операції, які твій Шлангер не може провести за цілий рік.

- Ауріко, то ти йдеш, чи ні? – знову почувся розгніваний голос Жанни.

Ауріка подивилась на неї.

- Ми дамо тобі будь-яку інформацію! Деталі, комп’ютерні файли, документи.

- Мені треба йти, - тихо прошепотіла Ауріка.