Слава ЗСУ!

- Тому жодна книга – найпрекрасніший роман, найнеймовірніша фантастика, найзахопливіший детектив – навіть, на одній полиці не можуть стояти поруч із Біблією.

- Ну що ж, - виразно сказала Еліза, - дякуємо нашим героям, що були щирими з нами. На жаль, час нашої передачі вичерпано. З вами працювала Джейн Елізабет Орайлі, за режисерським пультом Влад Косовський. Побачимося завтра, о тій же годині, на першому каналі!

- Знято!

Всі полегшено зітхнули.

- Неймовірно, - проговорив директор.

- Вам сподобалось? – посміхнулась Дора.

- Так, я думаю, їх можна пускати в прямий ефір. Може, обговоримо десь цю ідею?

- Так. – Дора звернулась до Арсена. – Віддаси плівку на монтаж Анастасії. Тільки дочекайся її.

Дора зачинила двері студійної зали.

- Так не хочеться іти додому...

- Арсене, у тебе є ще плівка? – запитала Ядвіга.

- Так, здається..

- У мене ідея. Тихіше!

Всі затихли і уважно подивилися на Ядвігу.

- Давайте будемо знімати наше власне, окреме шоу...

- А хто його транслюватиме? – засміявся Арсен.

- А що обов’язково для телебачення? Можна просто для себе! Через десять років зустрінемось і будемо самі з себе сміятись.

- Я ЗА, - радісно вигукнула Іванна. – А як називатиметься шоу?

- Не знаю, - задумалась Ядвіга, - треба придумати.

- Може, зробити щось історичне, а назвемо „Назад у минуле”, - запропонував Влад.

- Ні, це не цікаво, - забракували інші.

- Я придумав! – раптом викрикнув Арсен. – Назва „Крісло довіри”. Суть: всі задають одне одному запитання і мають відповідати лише правду.

- Чудово!

- Ні, давайте трохи по-іншому - раптом голосно промовила Ельзара.

Всі подивилися на неї.