Слава ЗСУ!

- На кожне шоу ми вибираємо одну людину, вона сідає на крісло довіри, і ми задаємо їй питання, а вона має щиро відповідати.

- Супер! І кого ж ми посадимо на це крісло сьогодні? – запитала Еліза.

- Може, Смола, - запропонувала Іванна і з посмішкою подивилася на нього. – Ми так мало знаємо про нього, а хотілося б познайомитися поближче.

Еліза ненависно подивилася на новоявлену суперницю.

- Ну, Смол, то Смол, - крізь зуби промовила вона і сіла у глядацький зал.

Смол сів на крісло.

- Пане Смол, покляніться казати правду, правду і нічого, крім правди, - фліртуючи, почала Іванна.

- Із задоволенням, - посміхнувся Смол, - я взагалі, щира людина.

- Пане Смол, - продовжила Іванна. – Яке у вас враження про наш театр і про його мешканців?

Смол посміхнувся.

- Приїхавши до вас, я чомусь згадав студентські роки. Ви такі дружні, веселі, ідейні. А головне, талановиті. Я усе життя прожив у Литві, але тільки тепер зрозумів, де справжні таланти. Я просто у захваті від того, що ви робите. Я ваш прихильник, шанувальник, навіть, фанат, якщо хочете.

- Іванно, потримай камеру! – попрохав Арсен. – Тільки не воруши. Я хочу задати питання.

- Будь ласка, - спокійно сказав Смол.

- Пане Смол, ви сказали, що ви в захваті від всього, що ми робимо. Чому ж тоді нагорода за найкращий сценарій дісталася Орайлі?

- Я не знаю, як відповісти на це питання, щоб не образити...

- Не знаєте, як відповісти? - перебив Влад. – Тоді я поставлю питання по-іншому. Ви віддали Орайлі цю нагороду, тому що вона переспала з вами, а Баталова – ні?

Орайлі, червоніючи від сорому, опустила голову.

Всі в очікуванні дивились на Смола.

- Чесно, - збираючись з думками, перепитав Смол. – Чесно, НІ! Коли я оцінював сценарії, я не дивився на гру акторів, я не був так добре знайомий з вашим театром, я не так глибоко відчув блискучий сценарій. Тепер, я розумію, як треба було відчути цей фільм, щоб холодна, безпристрасна Баталова зіграла ніжну, тендітну принцесу! Як треба було полюбити цей фільм, щоб романтичний і скромний Адріан зіграв войовничого сильного принца! Як треба було читати цей фільм, щоб чуттєвий, добрий Алекс зіграв жорстокого убивцю Дракона. Але тоді я цього всього не знав, не розумів. Я лише читав, переглядав сторінки, не більше. І насправді, мені здалося, що тема Другої світової війни набагато важливіша за якихось казкових Драконів. Зараз, моя думка про ваш театр піднялася, але оцінка книги Орайлі не опустилася ні на процент. І можливо, колись, коли Баталова забуде колишні образи, вона отримає нагороду, як найкраща актриса за виконання головної ролі в історичній драмі „Копенгаген у вогні”.