Слава ЗСУ!

- І як там твій школярик?

- Школярик? – задумалась Ельзара. – Мені подобається, коли ти так називаєш його. А взагалі, все добре.

- Слухайте, то що там з Драконом, - раптом запитав Влад. – Його посадили чи це жарт?

- Ой, Влад, яке посадили? - промовила Ельзара. – Йому так не хотілося йти на роботу, що він, мабуть, кращої причини не зміг придумати.

- Це точно, - підтримала Ядвіга.

- Ні, я так не думаю, - заперечив Арсен. – Мене, наприклад, нещодавно затримали, щоправда я так і не зрозумів за що...

- Але ж відпустили, - перебила Ядвіга. – Значить, просто помилка.

- А можливо, і ні, - раптом сказала Іванна. – Звідки ви можете знати?

- Ой, Іванно, я тебе прошу, - перервала Ельзара. – Не дивися на ніч детективів, краще спатимеш.

- Так добре, що нам повернули цю справу.

- Це точно, - підтвердила Жанна. – Я, навіть, відчуваю себе якоюсь більш вільною!

- Просто у нас тепер більше повноважень, - додав Шланг.

- Так, і це теж.

Ауріка мовчала. Вона натхненно шукала якусь главу свого детективу.

- Ауріко, як справи? – запитав полковник, помітивши стурбованість дівчини.

Ауріка зітхнула.

- Так хочеться поговорити з Драконом, шкода, що я не була на допиті...

- А що саме тебе в ньому цікавить? – намагаючись допомогти, запитала Жанна.

- Ну, характер...

- Він добрий, - почала Жанна, - романтичний, вічно закоханий. Це такий тип чоловіків, які люблять страждати, які люблять говорити про нерозділене кохання. А взагалі, він приємна людина.

- Ну ти вже як скажеш, - перебив Шланг. – Назвати вбивцю п’ятьох людей приємним романтиком...

- Іще скажи, що він був не правий? - проговорила Жанна.

- Та він - агресивний убивця! – заступився за Шланга полковник.