Слава ЗСУ!

Через деякий час прибіг Влас. Він не чув ніякого скавучання і помітивши, що друга довго немає, вирішив дізнатися, що сталося. Побачивши мертвого приятеля і його собаку, Влас став на коліна. Він зрозумів, що він у пастці того самого убивці. В одну і ту ж мить Влас пожалкував про все на світі: про те, що подзвонив Никанору, про те, що колись зв’язався з тим придуркуватим дідом, про те, що народився.

Влас хотів помолитися перед смертю, але не зміг згадати жодної молитви. А смерть все не наступала. Та де ж він - той убивця?

Влас встав. Навколо нікого не було. А може, вбивця не помітив його. Тоді треба тікати. І чим швидше, тим краще.

Хлопець, що є сили побіг. Він біг туди, де світилися ліхтарі. Він думав, що там його хтось врятує. Він просто забув, що в старому закинутому дитсадку є лише один вихід, але, на жаль, у протилежну сторону.

Влас добіг до залізної сітки, яка огороджувала з усіх боків цю територію.

- Рятуйте, - хрипло видавив із себе задиханий хлопець.

Позаду почулися кроки. Влас затаїв дихання. Він зрозумів, що прибіг просто у пастку до убивці. Боячись повернутись і подивитись в очі смерті, хлопець ще плекав надію, що перестрибне через залізну сітку і зможе втекти. Але його ноги, наче присохли до землі, і він не міг нічого з ними зробити. А вбивця знову не спішив убивати і дав своїй жертві подумати перед смертю.

"Я зможу, я зможу" - нарешті сконцентрував свої думки Влас.

Він підстрибнув, і обидві його руки вчепилися за верхній край сітки. Ноги нарешті відірвалися від землі. Ще б лише мить і Влас перестрибнув би ту дурну сітку, але в цей момент убивця одним махом своєї руки вткнув у спину Власу гостру дротину, яка пронизала його серце наскрізь.

Смерть була миттєвою. Обидві руки пустили сітку, і тіло впало перед ногами вбивці. Він уважно подивився на свою жертву. Ззовні це не було схоже на труп. Просто лежить собі на травичці хлопець, загоряє на сонечку. І лише добре придивившись, можна було помітити, що з його серця виходить маленький гострий кінчик дроту, як антена від радіо, яке, на жаль, ніколи вже не заговорить.