Слава ЗСУ!

- Що? Звідки ти таке знаєш? Хто тобі таке розповів? – злякано запитав Дракон.

- Я побачила це в ранкових новинах, - відповіла Іванна.

- І той чоловік вижив? – не міг повірити Дракон.

- Уяви собі, - відповіла Іванна.

- Неймовірно! Цього не може бути!!!

- От і я кажу, що не може, - зраділа Іванна, що хоч хтось її підтримав. – А вони мені: ти на війні не була...

- Ну все, досить. Швидко всі на знімальний майданчик, - крикнула Дора, і всі покірно пішли за нею.

В гримерній залишились Дракон, який не грав в цій виставі, і Арсен, який намагався налагодити свою камеру.

- Ти - гарний актор! – сказав Арсен, впевнившись, що всі дійсно пішли.

- Ти про що? – здивувався Дракон.

- Іванна сказала, що одна людина простояла під кип’ятком дві години, а ти потім спитав: “ І що, той чоловік вижив?”. Звідки ти знав, що то чоловік?

Дракон злякано подивився на Арсена.

- Ти ж знав всю цю історію, - продовжив Арсен. – Просто хотів допомогти Іванні і стати на її сторону, бо вона тобі подобається.

Дракон подивився у вікно.

- Так, Арсене, ти правий. Я дійсно бачив цей інцидент... сьогодні вранці по телевізору. Я не сказав про це, бо хотів підіграти Іванні, щоб вона зрозуміла, що не зважаючи ні на що, я все одно поважаю її думку.

- Привіт, Жанно! Мені каву, будь ласка, - звернувся Манєк до офіціантки.

- Чого ти так довго? – стурбовано запитала Жанна.

- Одного чоловіка закрили в бані і дві години лили на нього кип’яток...

- О Боже...

- Так, уяви собі. І хоча на голові у нього ніякого знаку немає, мене все ж привабило те, що його звати Роман. Пам’ятаєш, та дівчина називала ім’я Роман.

- Так, я пам’ятаю, - відповіла Жанна.

- Я говорив з ним, він нічого не бачив...