Слава ЗСУ!

Полковник зітхнув.

- Іноді горілку доводиться відрами пити - і нічого, а вчора пів кружки пива випив, уявляєш? А сьогодні на ногах встояти не можу.

- Я хоч і не пив, - посміхнувся лейтенант, - але дружина сьогодні тричі будила. А я, навіть, не чув. Жахлива ніч.

- Це точно, - погодився полковник.

- Я на цьому не розуміюсь, - продовжив лейтенант, - але донька каже, що то якісь космічні сили...

- Ну добре, що там у тебе? - перебив Манєк.

- А так, - згадав лейтенант. - До вас якась жінка. Каже, що вчора в лісі хтось скальп з дівчини знімав, потім хтось когось палив...

- Мабуть, не лише мені сьогодні вночі було погано, - подумав полковник.

- Тільки вона, - продовжив лейтенант, - якби то сказати, видно давно в запої, і ... видно не милася давно... Але крім вас, ні з ким говорити не хоче. Каже, що довіряє тільки вам, бо бачила вас по телевізору.

- Добре, запроси її, і цього поклич, як його, слідчого... Коротше кажучи, Шланга.

Жінка і слідчий увійшли майже одночасно.

- Ну, про що ви хотіли поговорити зі мною? - запитав полковник.

- Вчора, - почала жінка, - десь о дванадцятій ночі я побачила у лісі машину...

- Що ви робили так пізно у лісі? - перебив слідчий.

- Я збиралася там заночувати.

- Чому ви не ночували вдома? - знову запитав Шланг.

- Як ви зі мною розмовляєте? - обурилась жінка. - Хто дозволив вам так розмовляти зі мною? Я між іншим допомагаю слідству. А ви задаєте мені питання таким голосом, наче це я убила ту дівчину. Що з того, що я була п’яна і не мала змоги дістатися до свого дому. Що з того, що я вирішила заночувати в лісі? Хіба це означає, що всі мої свідчення не правдиві?

- Ні, ні, пані, - заспокоїв її полковник. - Продовжуйте, будь ласка.

Він багатозначно подивився на Шланга, натякаючи, щоб той заткнувся і не чіплявся до нещасної п’янички, яка так хотіла допомогти слідству.