Слава ЗСУ!

- Страшенно сцяти хочу, - прошепотів Шарлей. - Не годен втриматися...

- Може, тобі допоможе втриматися думка, - прошепотів у відповідь Самсон Медок, - що коли тебе викриють, то вдруге висцишся вже в петлі.

Унизу заговорили про Опавське князівство. І негайно спалахнула суперечка.

- Пшемка Опавського, - заявив єпископ Конрад, - я вважаю сумнівним союзником.

- У чім річ? - підняв голову Каспар Шлік. - У його одруженні? Що він нібито взяв за дружину вдову Яна, князя Ратибора? Що вона ягеллонка, донька Дмитра Корибута, племінниця польського короля і рідна сестра Корибутовича, через якого маємо стільки клопотів? Запевняю вас, панове, що короля Жигмонда зовсім не хвилює цей союз. Ягеллони - родина вовча, там частіше гризуться, аніж об’єднують зусилля. Пшемко Опавський не укладе союзу з Корибутовичем тільки тому, що це його шурин.

- Пшемко вже уклав союз, - заперечив єпископ. - У березні, у Глубочках. І в Оломоуці, на святого Урбана. Воістину, швидко Опава і моравські пани з єретиками домовляються, швидко укладають союзи. Що ви на це скажете, пане Яне з Краваржа?

- Не наговорюйте ні на мого тестя, ні на моравську шляхту, - буркнув у відповідь пан на їчіні. - І знайте, що завдяки пактам з Глубочок і Оломоуца ми маємо зараз мир у Мораві.

- А гусити, - зарозуміло посміхнувся Каспар Шлік, - мають вільні торгові шляхи до Польщі. Мало, ой як мало ви тямите в політиці, пане Яне.

- Якби нас... - засмагле обличчя Яна з Краваржа почервоніло від злості. - Якби нас тоді... Коли на нас ішов Пухала... Якби нас Люксембуржець підтримав, нам не довелося би укладати пакти.

- Та що вже тепер якбикати, - знизав плечима Шлік. - Головне, що через ваші переговори гусити тепер мають вільні торгові шляхи через Опаву і Мораву. А згаданий Добко Пухала і Пйотр Поляк тримають Шумперк, Унічув, Одри і Доляни, практично блокують Оломоуц, рейдами грабують і тероризують всю округу. Це в них там мир, а не у вас. Нікудишній ви зробили інтерес, пане Яне.

- На рейдах, - вставив зі злою усмішкою вроцлавський єпископ, - не тільки гусити спеціалізуються. Я дав гуситам цибульки в двадцять першому році у Броумові і під Трутновом. Там гуситські трупи складали штабелями у людський зріст, а від диму вогнищ небо було чорним. А кого ми не вбили і не спалили, того позначили. По-нашому, по-шльонськи. Як побачиш тепер чеха без носа, руки або ноги, то можеш бути впевненим, що це після того нашого вдалого походу. А що, панове, чи не повторити нам велике святкування? 1425 рік - рік святий... Може, вшанувати його винищенням гуситів? Я не люблю порожньої балаканини, не звик також з гадинами домовлятися і мир з ними укладати! Що ви на це, пане Альбрехте? Пане Пута? Додайте обидва до моїх ще по двісті списів і піхоту з вогневою зброєю, і ми навчимо єретиків добрим манерам. Запалає загравами небо від Трутнова до Градця-Кралове. Обіцяю...

- Не обіцяйте, - перебив Каспар Шлік. - І притримайте свій запал до відповідного моменту. До хрестового походу. Бо не в рейдах справа. Не в тому, щоб рубати руки і ноги, бо королеві Жигмонду ні до чого безрукі й безногі піддані. Та й Його Святість не вирізати чехів прагне, а в лоно істинної Церкви навернути. І не у винищенні цивільного населення справа, а в тому, щоб розбити таборсько-оребіцькі війська. Так розгромити, щоби вони на переговори згодилися. Тому перейдімо до справи. Які сили виставить Шльонськ, коли буде оголошено хрестовий похід? Прошу конкретно.