Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Відьмак. Хрещення вогнем

— Фалько! Що із тобою?

Я Фалька. Але не завжди нею була. Не завжди.

Вона прийшла до тями, стиснула губи. Я була несправедлива до Містле, подумала. Образила її. Мушу її якось перепросити.

Поставила ногу на сходинку карети, вглядаючись у гему на сукні блідої дівчини.

— Давай то, — сказала коротко.

— Як ти смієш? — аж захлинулася матрона. — Чи ти знаєш, до кого ти говориш? То ясноуроджена баронеса Касадей!

Цірі роззирнулася, впевнившись, що ніхто не чує.

— Баронеса? — прошипіла. — Низький титул. Навіть якби щенячка була герцогинею, то мала б переді мною присідати так, що аж жопка біля землі, а голівка низько. Давай брошку! Чого чекаєш? Маю здерти її з тебе разом із корсажем?

***

Тишу, яка настала після заяви Філіппи, швидко заступив галас. Магічки навипередки висловлювали здивування і недовіру, жадали пояснень. Дехто, безсумнівно, знав про ту передбачену Володарку Півночі Ціріллу чи Цірі досить багато, іншим ім’я те було відоме, але знали вони небагато. Фрінгілла Віго не знала нічого, але мала підозри й губилася у здогадках, що крутилися навколо певного пасма волосся. Ассіре, яку вона запитала напівголосом, мовчала, й наказала мовчати і їй. Тож голос знову взяла Філіппа Ейльгарт.

— Більшість із нас бачили Цірі на Танедді, де своїм ясновидінням, виголошеним у трансі, наробила вона чимало шуму. Дехто з нас мав із нею близький і навіть дуже близький контакт. Я думаю головним чином про тебе, Йеннефер. Час і тобі заговорити.

***

Коли Йеннефер розповідала зібраним про Цірі, Тріс Мерігольд уважно роздивлялася подругу. Йеннефер говорила спокійно й без емоцій, але Трісс знала її надто довго й надто добре. Бачила вона вже її у різних ситуаціях, як і у таких, що викликали стрес, мучили й вели на межі із хворобою, а часом і за ту межу. І саме зараз Йеннефер, безсумнівно, була у такій ситуації. Здавалася прибитою, змученою і хворою.

Чародійка розповідала, а Трісс, яка знала як цю розповідь, так й особу, якої ця розповідь стосувалася, скоса роздивлялася усіх слухачок. Особливо тих двох чародійок з Нільфгарду. Незвичайно змінену Ассіре вар Анагід, доглянуту, але все ще непевної у макіяжі й модній сукні. Й до Фрінгілли Віго, тієї молодшої, симпатичної, натурально привабливої і скромно-елегантної, із зеленими очима й волоссям чорним, як волосся Йеннефер, але трохи не таким буйним, коротше підстриженим і гладко зачесаним.

Обидві нільфгардки не справляли враження тих, що загубилися серед вивертів історії Цірі, хоча розповідь Йеннефер була довгою і досить заплутаною, починалася від славетної любовної афери Паветти з Цінтри і юнака, заклятого на Єжака, розповідала про роль Ґеральта й про Право Несподіванки, про призначення, що зв’язує відьмака й Цірі. Йеннефер розповідала про зустріч Ґеральта й Цірі в Брокілоні, про війну, про те, як вона щезла й була знайдена, про Каер Морен. Про Ріенса і про нільфгардських агентів, що йдуть по її слідах. Про навчання у храмі Мелітеле, про загадкові здібності Цірі.

Слухають із кам’яними обличчями, подумала Трісс, дивлячись на Ассіре й Фрінгіллу. Наче сфінкси. Але очевидним чином вони щось приховують. Цікаво, що саме. Здивування, бо вони не знали, кого Емгир привів у Нільфгард? Чи те, що вони знають про те здавна, і, може, навіть більше, ніж ми самі? Йеннефер за мить стане мовити про прибуття Цірі на Танедд, про виголошене у трансі провіщення, яке наробило стільки замішання. Про криваву битву у Ґарштанзі, в результаті якої Ґеральт був знівечений, а Цірі — викрадена. І тоді скінчиться час удавання, подумала Трісс, маски впадуть. Усі знають, що за аферою на Танедді стояв Нільфгард. А коли усі очі зосередяться на вас, нільфгардки, не буде виходу, доведеться говорити. І тоді з’ясується кілька справ, і тоді може так статися, що і я довідаюся більше. Яким чином Йеннефер зникла з Танедду, чому раптом з’явилася тут, у Монтекальво, у товаристві Франчески. Хто така і яку грає роль Іда Емен, ельфійка, Ен Северне з Синіх гір. Чому я маю враження, що Філіппа Ейльгарт усе ще говорить менше, ніж знає, хоча декларує відданість і вірність магії, а не Дійкстрі, з яким безперестанно обмінюється кореспонденцією.

І, може, я довідаюсь нарешті, ким насправді є Цірі. Цірі для них — то Королева Півночі, а для мене — попелястоволоса відьмачка з Каер Морену, про яку я усе ще думаю як про молодшу сестричку.

***

Фрінгілла Віго трохи чула про відьмаків, професійних осіб, що живуть з убивства потвор і бестій. Вона уважно прислухалася до розповіді Йеннефер, вслухалася у звуки її голосу, вдивлялася в обличчя. Не давала себе обманути. Сильній емоційний зв’язок між Йеннефер й отією Цірі, якою всі так цікавляться, був очевидним. Що цікаво, зв’язок між чародійкою й отим згаданим нею відьмаком був настільки ж очевидним. І настільки ж сильним. Фрінгілла почала роздумувати над тим, але перебили підвищені голоси.

Попередня
-= 96 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!