Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Відьмак. Вежа Ластівки

— Близько, — пробурмотіла Ассіре. — Щось іще, Картіє?

— Агент, якого Ваттьє мав у загоні Скеллена і який також зник, звався Нератін Чека. Ваттьє мусив його дуже цінувати, бо був на диво пригніченим його зникненням.

Я також, подумала Ассіре, пригнічена зникненням Йедії Мекессера. Але, на відміну від Ваттьє де Рідо, скоро я буду знати, що трапилося.

— А Ріенс? Ваттьє більше з ним не зустрічався?

— Ні. Не згадував.

Обидві вони хвилинку помовчали. Кіт на колінах Ассіре голосно муркотів.

— Пані Ассіро.

— Слухаю, Картіє.

— Як довго ще я муситиму грати роль дурної коханки? Хотіла б я повернутися до навчання, присвятити себе науковій праці…

— Недовго, — перервала Ассіре. — Але трохи ще доведеться. Тримайся, дитино.

Кантарелла зітхнула.

Вони закінчили розмову, попрощалися. Ассіре вар Анагід зігнала кота з крісла, ще раз прочитала лист від Фрінгілли Віго, яка розважалася у Туссані. Замислилася, бо лист її непокоїв. Між рядками ніс він якийсь зміст, який Ассіре відчувала, але не могла зрозуміти. Було вже далеко за північ, коли Ассіре вар Анагід, нільфгардська чародійка, запустила мегаскоп і встановила телекомунікацію із замком Мотнекальво у Реданії.

Філіппа Ейльгарт була у коротесенькій нічній сорочці на тонесеньких бретельках, а на щоці і в декольте мала вона сліди напомажених губ. Ассіре найвищиім зусиллям стримала гримасу невдоволення. Ніколи-преніколи не зумію я цього зрозуміти, подумала. І розуміти цього я не бажаю.

— Ми можемо говорити вільно?

Філіппа зробила долонею широкий жест, який оточив її магічною сферою тактовності.

— Тепер так.

— Я маю інформацію, — сухо почала Ассіре. — Сама по собі вона не є сенсаційною, про те навіть баби біля криниць балакають. Утім…

* * *

— Уся Реданія, — сказав Естерад Тиссен, дивлячись на свою карту, — може зараз виставити тридцять п’ять тисяч лінійного жолдацтва, в тому числі чотири тисячі важкої кавалерії. Якщо, звісно, округляти.

Дійкстра кивнув. Підрахунок був абсолютно точним.

— Демавенд і Мева мали подібну ж армію. Емгир розгромив її за двадцять шість днів. Те саме станеться і з військами Темерії і Реданії, якщо ви їх не зміцните. Я підтримаю твою ідею, Дійкстро, твою і Філіппи Ейльгарт. Вам потрібно військо. Потрібна вам хоробра, добре навчена й добре екіпірована кіннота. Потрібно вам такої кінноти за якийсь мільйон бізантів.

Шпигун підтвердив, кивнувши, що проти такого підрахунку він нічого не може заперечити.

— Утім, як тобі, безумовно, відомо, — сухо продовжив король, — Ковір завжди був, є і буде нейтральним. Із Нільфгардською імперією нас зв’язує договір, підписаний іще моїм дідом, Естерілом Тиссеном, і імператором Фергусом вар Емрейсом. Буква того договору не дозволяє Ковіру підтримувати ворогів Нільфгарду військовою допомогою. Як і грошима на військо.

— Коли Емгир вар Емрейс задавить Темерію і Реданію, — кашлянув Дійкстра, — тоді він гляне на північ. Емгир не зупиниться. Раптом може виявитися, що договір ваш не вартий і фунта клоччя. От тільки-но ми говорили про Фольтеста з Темерії, який трактатами з Нільфгардом зумів купити собі аж шістнадцять днів миру…

— О, мій дорогий, — обурився Естерад. — Так не можна аргументувати. Із договорами — як зі шлюбом: їх не укладають із думкою про зраду, а коли вже уклали, то не підозрюють. А кому то не пасує, той нехай і не одружується. Бо не можна стати рогоносцем, не бувши у шлюбі, але визнай, що страх перед рогами — то жалюгідне й досить смішне виправдання для вимушеного целібату. А роги у шлюбі — то не тема для міркувань: «Що було б, якби». Поки рогів ти не носиш, то й питання те не постає, немає тоді про що говорити. Але коли ми вже про роги, то як там почуває себе чоловік чарівної Марії, маркіз де Мерсе, реданський міністр фінансів?

— Ваша Королівська Величносте, — вклонився прохолодно Дійкстра, — має гідних заздрості інформаторів.

— Авжеж, маю, — признався король. — Ти б здивувався, скільки і яких гідних. Але й тобі не слід соромитися своїх. Тих, яких ти маєш при моїх дворах, тут і в Понт Ваніс. О, клянуся, що будь-хто з них заслуговує найвищих похвал.

Дійкстра навіть оком не змигнув.

— Емгир вар Емрейс, — продовжував Естерад, дивлячись на німф на плафоні, — також має кількох добрих агентів із добрими посадами. Тому повторю: державний інтерес Ковіру — то нейтралітет і принцип pacta sunt servanda[29]. Ковір укладених умов не порушує. Ковір не порушує умов навіть для того, щоб попередити порушення умов іншою стороною.

— Насмілюся зауважити, — сказав Дійкстра, — що Реданія не підмовляє Ковір до порушення договорів. Реданія жодним чином не просить про союз чи військову допомогу Ковіру проти Нільфгарду. Реданія бажає… позичити малесеньку суму, яку ми повернемо…


  29 Умови слід виконувати (лат.).

Попередня
-= 109 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!