Слава ЗСУ!

Олексій кілька разів протер очі, гадаючи, що щось плутає. Ні, так і є. Літери залишалися такими ж чіткими.

«Значить, один з тих, хто допомагає в розслідуванні викрадення картини, знає мене. Звідки?»

Уважно пригледівся. Ага. Ось ще й постскриптум: «Але, перш за все, сподіваюсь, Ви повернете справжньому власнику те, що належить не Вам». Від несподіванки Олексій Іванович випустив аркушик. Його серце швидко калатало.

«Так, цей чоловік усе знає… А чому ж не повідомить правоохоронцям? Навіщо пропонує ще й допомогти компанії?»

Для Олексія, який жив тільки реаліями жорсткого конкурентного бізнес-світу, це була ще та загадка. Він підняв лист і ще раз уважно перечитав. Потім опустив голову на руки, намагаючись прийти до якогось висновку. Несподівано його осяяла думка:

«Так це ж шантаж! Просто шантажує, щоб і компанія, і моя колекція картин дісталися йому!»

Олексій презирливо скривився, згрібаючи листа зі столу. Потім порвав його на дрібні шматочки й жбурнув у сміття.

– Е ні, не вийде… Дзуськи… Мене так просто не візьмеш! Пелюстка 5

П П резентація фоторобіт Аліси пройшла на велике та гучне «ура». Задоволеними залишилися не тільки численні відвідувачі, а й організатори. Останні відразу ж запропонували дівчині співпрацю: фотографувати на замовлення для дизайнерського агентства – головного спонсора конкурсу. Вона з радістю погодилася. Та це, як то кажуть, тільки верхівка айсберга. Бо ж протягом презентації Аліса отримала ще з десяток замовлень від журналів мод і туризму, кількох приватних осіб і рекламних агенцій. Усе це треба було вивчити, зважити й вирішити для себе, за що ще їй хотілося б узятися, над чим попрацювати.

Одна з кімнат у будинку все більше й більше перетворювалася на справжню фотостудію. Аліса подумала, що коли вона постійно буде так завантажена замовленнями, то треба вже мати помічників, бо ж самій упоратися з усім фізично просто неможливо.

Хоч би як там було, сьогодні в Аліси – йога. Тож відклала всі справи, призупинила роботу в «студії» й машиною вирушила на заняття. Вона знала, що компенсує витрачений на це час, адже півтори години йоги дадуть таке чудове розвантаження й заряд енергії, що вона зможе працювати набагато ефективніше. Більше того, за ці кілька місяців тренувань дівчина вже відчувала суттєвий прогрес. Розтяжка поліпшилася, тіло стало «слухнянішим», вона могла приймати практично всі «асани». Але головне, якимось незрозумілим чином, їй стали частіше спадати різні творчі ідеї й рішення як у фо

тосправі, так і в усіх повсякденних клопотах, навіть у кулінарії! Це було дуже незвичайно.

Марічка, на жаль, перебувала у відрядженні в Харкові, тож скласти компанію Алісі не змогла. З іншого боку, тепер, навесні, до зали ходило більше людей, тому кожен клаптик маленького приміщення був на вагу золота. Основним поповненням групи стали представниці слабкої статі. І Аліса їх добре розуміла. Адже без усіляких дієт і пігулок скинути зайву вагу й підтягнути фігуру за кілька місяців перед пляжним сезоном – тут цілком реально.

Сьогодні заняття проходили в дещо незвичній манері. Асан виконували менше, зате після кожної слідувала паранаяма – спеціальна дихальна вправа. Головний їхній наставник Антон час від часу коментував їх і розповідав про шлях йоги.