Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Закон Братів Капранових

Ми розуміємо, що в один день ситуацію не змінити, а тому пропонуємо 10-річну програму поступового обмеження імпорту книжок. Цього року ввозимо 9 на кожну, видану в Україні. Наступного - 6, потім 5. Завдання - у 2015 році ввозити одну імпортну книжку на 9 вітчизняних. Українські видавці повинні встигнути вирости і заповнити ринок своєю продукцією. Ухвалення цього закону не вимагає від бюджету жодної копійки, а навпаки - дає надходження прямо з першого року.

Звичайно, російські колеги відкриють тут свої дочірні видавництва. І це чудово, бо вони дадуть роботу нашим спеціалістам і книжки друкуватимуть наші друкарні. Ми пропонуємо перехід від окупації українського ринку до інвестицій.

До революції ми обговорили цей законопроект у видавничих колах за участю народних депутатів. Усім сподобалося. Але діалог з минулою владою відбувався на тлі диму від рукописів, спаленних під Кабміном. Тому вже після революції звернулися до пана Томенка з проханням приділити нам 9 хвилин свого часу для презентації законопроекту. Пан Томенко нас послав. До Чижа. 9 хвилин не знайшлося. Ми розуміємо - спочатку була революція, тепер Євробачення, не до книжок. Але далі буде чемпіонат Європи з Футболу - важливіші за нас завжди знайдуться.

Тому просимо присутніх тут начальників вивести книжки з-під гуманітарного блоку Уряду. Віддайте нас під опіку Міністерства економіки - у них не буває Євробачення. Вони знають, як треба захищати вразливі ринки. Прирівняйте нас до товарів широкого вжитку, до пива, до м’яса - тоді у книжки з’явиться шанс.

Щоправда, є вірогідність, що нас тоді розміняють на труби у переговорах із Росією про вільну торгівлю. І таки розміняють, якщо ми в підвалини своєї культурної політики не закладемо один простий принцип. Книжка - це інформаційний продукт, а на інформаційному ринку ніякої вільної торгівлі не буває. Газети ж у нас не возять через кордон. І телебачення напряму не транслюють.

Панове начальники! Ви вже обіцяли створити 5 мільйонів нових робочих місць. За цим графіком стоїть мінімум сто тисяч у видавництвах та друкарнях. І більшість з них - для людей з вищою гуманітарною освітою.

На завершення вітаємо нас усіх зі святом. І не з днем народження Гітлера. І не з днем народження Леніна. А із Всесвітнім днем книжки та авторського права, який у всьому світі відзначається 23 квітня. Ми вчора не тільки їздили на Об’їзну, але й телефонували у Держкомтелерадіо та Міністерство культури. І нам відповіли, що ніяких офіційних заходів з приводу Дня книжки держава не запланувала.

Ви знаєте, ми не здивувалися. Це абсолютно в річищі традицій стосунків влади і книжки. Але ми пропонуємо цю традицію перервати. У Всесвітній день книги 23 квітня, всім Урядом, як на каток, завітайте, будь ласка, на книжковий ринок “Петрівка”. А завітавши, пошукайте там українських книжок.

Ласкаво просимо!


ДЕЯКІ АСПЕКТИ СПОЖИВАННЯ КРОВІ РОСІЙСЬКОМОВНИХ НЕМОВЛЯТ


Книжка - це суцільна таємниця. Що воно таке - “аркушики, скріплені в корінці”, як вважають автори останнього Закону, а чи “джерело знань”, як твердив закордонний класик? Це об’єкт товарного, чи то інформаційного ринку?

Українська книжка - двічі таємниця, оскільки ми ніяк не можемо домовитися, що означає слово “українська”. Це мова? Місце розташування видавництва? Прописка автора?

Є святі люди, які вважають, що “ринки українських та російських книжок виглядають відносно незалежними: переважна більшість видавництв чітко розподілена за мовною ознакою” (Книжковий огляд, №1-2 2003 р.). Вони, напевне, мешкають в іншій Україні, тому що в тій, у якій живемо ми, більшість українських видавництв видають книжки російською мовою, а більшість книжок, що продаються, видані в Росії. Та Україна, що в ній ми живемо, цілком окупована Росією в інформаційному сенсі - по концертних залах співають російські зірки, телебачення показує російські серіали та шоу, парламент на слуханнях визнає, що з державною мовою величезні проблеми. Ми б із задоволенням відволіклися від Росії, як запропонувала авторка матеріалу “Пристрасті по Закону”, та клятий телевізор, журнали, газети та книжки не дозволяють.

Сходіть на Петрівку. Скільки там місць, які пропонують вибір українських книжок? Три. Два з них належать нам. Третє - збірній українських видавництв. От на цих трьох точках ми я-ак відволічемося від Росії! Мало не буде.

Хіба що усією нацією стати йогами. Кажуть, справжній йог може жити в одній квартирі з тещею і повністю не залежати від її існування. Пересічним людям це не вда-ється.

Проте йоги йогами, а коли на твоєму ринку з’являється хтось зі значно дешевшим товаром, це в усьому світі називається демпінгом. І як не дивно, нормальні люди у відповідь не відволікаються, а проводять антидемпінгове розслідування, обмежують імпорт, вводять мито. Україна сама ставала жертвою таких санкцій - і з металом, і з цукром, і з цукерками. Останні новини - ми самі почали розслідування проти Молдови через дешеве вино та коньяк. Та й з курячими ногами була ціла детективна історія. Запитали наші американців: ”А чим ви годуєте своїх бройлерів?” Ті кажуть: “Комерційна таємниця”. А ми у відповідь: “Тоді не пустимо ніжки Буша на ринок”. Результат усім відомий - розквітли наші птахофабрики. То чи не час запитати у росіян, чим вони годують своїх письменників?

Попередня
-= 62 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!