Слава ЗСУ!

Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу.

Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.

Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором!.. І як її, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки четвертому «А» і сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко і виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки...

Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській.

А Валі подобалася Майя Юхимець.

Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка!

Та як завжди у четвертому класі, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.

Майя і.Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясе!»

Валя зітхав.

Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тіль-

ки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодне й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...

Валя, як усі боягузи, особливо любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях!

А в житті тільки й знав, що приховував своє боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку фантазію й винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, особливо дівчатка, як він боїться.

Важко бути боягузом!

І от одного разу...

Мама послала його в магазин. Можна було, звичайно, не йти прохідним двором. Але в обхід дуже далеко — треба пройти квартал, потім ще один по вулиці, яка перетинає, потім знову цілий квартал... А мама просить швидше. І до того ж двічі вже він ходив прохідним і Фрукта не зустрічав. Може, той захворів або й зовсім переїхав у інший район — бувають же такі щасливі несподіванки. І Валя повернув у прохідний.

Та тільки він завернув за ріг, як...

Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець та Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув.

Друге — це був Фрукт з боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.

Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок— і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає.

Єдиний вихід — кинутися у кущі бузку під балконом. Що Вал* й зробив із спритністю просто-таки дивовижною.

Балкон, де стояли дівчатку, був на другому поверсі прямо над. Валею, і він добре чув їхні голоси.

...а він раптом як зарегоче,— продовжувала щось розповідати Маринка.— А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...

Смішнюля! — пхикнула Майя.

Ой, вони взагалі такі смішнюлі!

І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...

Ага-га... Комедія!

Судячи з розмови, Валю вони не помітили.

Але Валя раптом уявив, як він проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі.

Буде їм комедія!.. Буде він їм зараз такий смішнюля, що...

У Валі потемніло в очах...

Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.

Ну що робити?

І з-під балкона не висунешся, бо ті окаті дівчата одразу вгледять. Ще й гукнуть чого доброго. Куди тоді?... Фрукт же одразу підгребе, підрулює...

Ну й ситуація!.. Хоч до вечора сиди. А мама? А магазин?..

Дівчатка нагорі замовкли. Невже помітили?

І раптом...

Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина.

Він сміливо йшов до Фрукта.

Фрукт підвівся із східців.

Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:

Мухамед Алі!.. Ану дай сюди! — і він схопив рукою боксерську рукавичку.

Фрукт лякливо одсахнувся:

Не чіпай!

Козел!.. Ти ж ні разу їх і не надівав. Я ж знаю. Я ж знаю. Я ж за тобою вже давно стежу... Ти ж просто носиш їх... для показухи...

Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.

Поносив — дай іншому поносити,— чорнявий рвонув рукавичку до себе.

І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він!