Слава ЗСУ!

— Тобі щось снилося. Пам'ятаєш?

— Не знаю…

— Ще важливо з яким відчуттям ти прокидаєшся. От що ти зараз відчуваєш?

— Ти мене налякала.

— Не те!

— Думала, я дозволю тобі копирсатися в моїй голові? – Він саме зрозумів, якщо їй сон свій розповість, то вона ж знатиме, що насправді він до неї відчуває. – Оце вже ні! – Швиденько скочив з ліжка і пішов до ванної.

Дорогою він насолоджувався її мовчанням. Тільки б не заговорила! Боявся навіть глянути в її сторону, аби їй раптом не здалося, що він потребує її декламаційного супроводу. Мовчить, і добре. Він вже допустився помилки – зачепив її улюблену тему, то ж тепер має бути вдвічі обережнішим. Вона ж говорить про якісь там розлади, а як її слова впливають на його психіку і не думає. Це ж треба з самого ранку про смерть торочити. Ще б йому сон такий не наснився. Сон… Вже й забув. Таку подію забув – зроду снів не бачив, а тут у першому ж ледь не втопився. А завдяки кому?

— Отут. За цим поворотом? – Почалося! І за що це йому?!

— Що?

— Мій сон. Отут та аварія сталася.

— Ну, ти гірше вінків на узбіччі.

— А що я такого сказала?

— За день вже вдруге мову про смерть заводиш.

— Ніби якщо про смерть не говорити, то це не станеться ніколи.

— Просто не говори… про смерть. – Хотів сказати: “Сиди і мовчи”, та мама чемним виховала.

— Я ж пояснювала: просто зміни. А ти чого так бісишся. Невже і тобі приснилось якесь жахіття?

— Нічого мені не снилося.

— Як знаєш. Та було б добре розібратися в тому сні, щоб нічого не тривожило. – Він вже не заперечував, не переконував, лише мовчав. – Якщо підсвідомість вказала на якусь проблему, треба її вирішувати. Май на увазі: якщо проблему проігнорувати, вона з'явиться ще раз, і ще раз.

“Ну, ти ще навроч мені. Та замовчи вже!” – Він тільки глянув у її сторону, навіть не на неї, якось повз, а думок не виказав.

Вже за тиждень, не менше, він знову наважився з нею заговорити – навіть привід знайшовся, власне, що ще робити в кав'ярні, сидячи одне проти одного.

— Що ж тобі сьогодні снилося?

— Я вже й забула. До моменту, коли от-от побачиш наступний, попередній сон тебе все менше турбує.

— А в мене ні попередніх, ні наступних. Всі як один. Кожного дня один і той самий.

— То ти таки бачиш сни?

— Ти в мені відкрила ці здібності. Який же я тобі вдячний! Я ж тепер щоночі топлюся.

— Невже ти мені довіриш свій сон! – В передчутті доступу до його потаємних переживань, вона аж сплеснула долонями. – Давай викладай з самого початку. Шлях до вирішення проблеми пролягає через її розуміння. І далі не будеш бачити снів, щойно цей зрозумієш. – Таки переконала.

— Я в морі. Пливу. А я плавати не вмію.

— Далі. Це ж не все.

— Я за своїм батьком пливу.

— І все? Ти щось недоговорюєш.

— Поки все. Кругом вода. Що це означає?

— За Фрейдом вода і утробу матері може означати.

— То ти за Фрейдом мій сон збираєшся тлумачити?!

— Та ти не в тому віці. Зазвичай сни хлопчиків п'ятнадцяти, шістнадцяти рочків всі як у Фрейда. Фалічні символи, і тому подібне. Ну, ти розумієш. Та й тут вода не головне. Чому ти за батьком пливеш?

— Він кличе, щоб я плив далі, далі від берега. Його і за життя дратувало те, що я води боюся.

— А він помер? Від води?

— Ну, якщо горілку вважати водою... Також рідина.

— То тебе тато намагався навчити плавати? – Вона вже наче вловила суть, та хотіла, аби він сам прийшов до розуміння свого сну. І щоразу запитаннями підштовхувала його до цього.

— Намагався? Інколи, як собаку, кидав посеред річки… Занадто м'якотілим я йому здавався через той свій страх. Я і сам мучився, бо батько був таким жорстким, справжній мужик… Так хотілося бути схожим на нього. – Такого одкровення вона не чекала, аж занадто! Щоб він ще більше не відкрив їй свою “душеньку”, вона вирішила сеанс завершити.

— Ну, от і вся проблема. Тобі не дають спокою невиправдані батькові сподівання.

— Я й справді не весь сон тобі розповів.

— Що ще? – Ледь змусила себе вимовити запитання, аби він і далі говорив, говорив. Це ж так цікаво пізнавати глибини, до яких тобі байдуже. А в них щось таки спільне було!

— Потім замість батька з'являєшся ти.

— Тому ти і в морі. Вода зазвичай означає стосунки. Ти або з головою занурюєшся в неї, або боїшся піддатися течії. Ти чомусь асоціюєш наші стосунки з твоїми стосунками з батьком. А чому ти повинен сам розібратися. Та й тобі видніше. – Вона вже з усіх сил відхрещувалася від теми, яку ж сама і почала. Свій інтерес вона вдовольнила, а копирсатися в його голові їй і справді ні до чого.