Слава ЗСУ!

Єдиними класами слів яким все ще дозволялося неправильно змінювати власні закінчення були займенники, відносні займенники, вказівні прикметники і допоміжні дієслова. Усі вони вживаються у їх старовинному значенні, за виключенням того, що КОГО було обрізано як непотрібне та зайве,а допоміжні модальні дієслова що виражають першу особу однини майбутнього доконаного та недоконаного часу були відкинуті, усі їх вжитки було цілком покрито за допомогою допоміжних модальних дієслів що виражають другу та третю особи однини та множини майбутнього доконаного та недоконаного часу. При цьому також були деякі неправильності у словотворі,що виникали внаслідок потреби у швидкому та нескладному мовленні. Слово яке було складно вимовити, або яке мало схильність бути неправильно почутим, вважалося в силу самого цього факту поганим словом; внаслідок цього час від часу, заради благозвучності, додаткові літери вставлялися у слово або ж архаїчна будова зберігалася без змін. Але дана потреба відчутно проявила себе переважно у зв’язку з Словником Б. ЧОМУ настільки велику значущість було пов’язано з легкою та зручною вимовою це стане більш чітко зрозумілим у даному есе трохи згодом.

ЛЕКСИКОН Б. Лексикон Б складається зі слів які були навмисно та свідомо створені задля політичних цілей: тобто, слова які не лише в кожному випадку мали політичний зміст, але були призначені для нав’язування бажаної розумової соціальної установки тим особам що використовували їх. Без цілковитого та повного розуміння даних принципів Інгсоцу було вкрай складно використовувати ці слова правильно. В деяких випадках вони могли бути перекладені на Старосурж, або навіть на слова узяті із Лексикону А, але це зазвичай вимагало довжелезного переказування і завжди спричиняло до значної втрати певних прихованих значень. Слова із Лексикону Б були певного роду вербальною стенографією, дуже часто пакуючи цілі низки ідей у декількох складах одного слова, і у той же самий час вони були більш точними та переконливими ніж звичайна мова.

Слова із Лексикону Б були в усіх випадках складеними словами. [ Складені слова такі як МОВОНОТ, можна було звісно знайти і у Лексиконі А, але це були лише зручні абревіатури та вони не мали жодного особливого ідеологічного забарвлення.] Вони складалися з двох або більше слів, або частин слів, об’єднані разом у легковимовну форму. Дана підсумкова суміш була завжди іменником-дієсловом, та змінювалася граматично відповідно до даних звичайних правил. Наведемо конкретний приклад: слово ДОБРЕПОМІРКОВ, у значенні, дуже приблизно, “ортодоксальність”, або, якщо хтось обере розглянути його як дієслово, “думати у щиро ортодоксальній манері”. Ось дані граматичні зміни як логічні наслідки: іменник-дієслово – ДОБРЕПОМІРКОВ; минулий час і дієприкметник минулого часу – ДОБРЕПОМІРКОВАНИЙ; дієприкметник теперішнього часу – ДОБРЕПОМІРКУЮЧИЙ; прикметник – ДОБРЕПОМІРКОВИЙ; прислівник – ДОБРЕПОМІРКОВАНО; віддієслівний іменник – ДОБРЕПОМІРКОВАНЕЦЬ.

Слова із Лексикону Б не мали у своїй побудові жодної етимологічної основи. Ці слова які вони створювали могли бути складені з будь-яких частин мови, і могли бути розміщені у будь-якому порядку та перекручені у будь-який спосіб який робив їх більш легковимовними в той же час вказуючи на їх словотвірне джерело. У слові ЗЛОЧИДУМ (думкозлочин), наприклад, ДУМ знаходиться на другому місці, тоді як у ДУМПОЛ (Поліція Думок) воно знаходиться на першому, а це друге слово ПОЛІЦІЯ втратило свої другі склади. Через величезну складність забезпечення благозвучності, неправильні формації були більш широко розповсюджені у Лексиконі Б ніж у Лексиконі А. Наприклад, прикметникові форми слів МІНІПРАВДА, МІНІМИР та МІНІЛЮБ були, відповідно, МІНІПРАВДОВИЙ, МІНІМИРОВИЙ та МІНІЛЮБОВИЙ просто через те що –ПРАВДИВИЙ, -МИРОЛЮБНИЙ та –ВЕЛЕЛЮБНИЙ були трохи незручні для вимови. В принципі, хай там як, усі слова з Лексикону Б могли змінювати закінчення, і усі ці зміни закінчень відбувалися у точнісінько той же самий спосіб.

Деякі зі слів Лексикону Б мали високо деталізовані значення, заледве зрозумілі будь-кому хто не опанував даною мовою в цілому. Розглянемо,наприклад, таке типове речення з передової статті “Часопису” як СТАРОДУМЦІ НЕЖИВОЧУЮТЬ ІНГСОЦ. Найкоротшим варіантом перекладу який хтось міг би зробити з цього на Старосурж може бути: “Ті чиї переконання були сформовані до даної Революції не в змозі мати повного емоційного розуміння даних принципів Англійського Соціалізму.” Але це не є у достатній мірі правильний переклад. Для початку розглянемо, для того аби цілком осягнути повне значення даного речення з Новосуржу яке було процитовано раніше кожен мусить мати чітке уявлення того що воно означає для ІНГСОЦУ. А на додачу, лише особа цілком зазубрена у Інгсоці могла б гідно оцінити усю ту силу даного слова ЖИВОЧУТИ, яке означає сліпе, несамовито палке прийняття що дуже складно уявити сьогодні; або ж слово СТАРОДУМЕЦЬ, яке було невідривно змішане з поняттям вади та занепаду. Але спеціальна функція певних слів з Новосуржу, одним з яких був СТАРОДУМЕЦЬ, була не стільки у тому аби виразити значення, скільки у тому аби знищити їх. Дані слова, неодмінно нечисленні у кількості, розширювали свої значення допоки вони не вміщували разом із собою цілі батареї слів які, як тільки вони у достатньому обсязі покривалися за допомогою єдиного всеосяжного терміну, могли бути тепер вискоблені та забуті. Найбільшою складністю яка постала перед лицем укладачів даного Словника з Новосуржу було не винайдення нових слів,але, винаходячи їх, цілком переконатися у тому що вони означають: цілком переконатися, так би мовити, у тому які саме низки слів вони скасували за допомогою введення їх до буття.