Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Етюд у ясно-червоних кольорах

Мене розсмішив цей перехресний допит.

— Я тримаю цуценя бульдога,— сказав я,— не люблю шуму, бо нерви в мене розшарпано, часто встаю з ліжка коли заманеться, десь аж під обід, до того ж я страшенно лінивий. Коли я почуваю себе добре, то в мене з'являється ще ціла низка інших пороків, але зараз оці, про які я згадав, найголовніші.

— А гру на скрипці ви включаєте до категорії шумів? — занепокоєно спитав він.

— Це залежить від того, хто грає,— відповів я. — Коли на скрипці грають добре, то це божественна насолода, а коли погано..

— О, тоді все гаразд,— з веселим сміхом вигукнув він. — На мою думку, ми можемо вважати справу залагодженою, тобто якщо квартира вам підійде.

— Коли ми її подивимось?

— Зайдіть до мене сюди завтра опівдні, ми поїдемо туди разом і про все домовимось,— мовив він.

— Добре, отже — рівно опівдні,— сказав я, потискуючи йому руку.

Ми залишили його працювати з хімічними препаратами, а самі пішли пішки до мого готелю.

— До речі,— раптом спитав я, зупиняючись і повертаю

чись до Стемфорда,— яким це в біса чином він здогадався,

що я приїхав з Афганістану?

Мій супутник посміхнувся загадковою посмішкою.

— Це його маленька особливість,— відповів він. — Багато хто хотів би знати, як він про це здогадується.

— О, тоді тут є якась таємниця! — вигукнув я, потираючи руки. — Дуже пікантно. Красно дякую, що ви нас познайомили. Адже вам відомо: «Шлях до вивчення роду людського лежить через вивчення людини».

— Отже, в такому разі ви повинні вивчити Холмса,— сказав Стемфорд, прощаючись зі мною. — Побачите, він твердий горішок. Б'юсь об заклад, він дізнається про вас набагато більше, ніж ви про нього. До побачення!

— До побачення,— відповів я і подався до готелю, неабияк зацікавлений своїм новим знайомим.

Розділ 2

НАУКА ПРО ДЕДУКЦІЮ

Ми зустрілися наступного дня в призначеному Шерлоком Холмсом місці й у призначений час і оглянули квартиру в будинку № 221-Б по Бейкер-стріт, про яку він говорив напередодні. Вона складалася з двох вигідних спалень і великої гарно вмебльованої вітальні з двома широкими вікнами, в якій було багато повітря. Ця квартира в усіх відношеннях дуже нам сподобалась, а платня, поділена між нами, була така помірна, що ми на місці зразу ж про все домовились і, не зволікаючи, вступили у володіння новим житлом. Того самого вечора я перевіз із готелю свої пожитки, а наступного ранку прибув і Шерлок Холмс з кількома скриньками й валізами. День чи два ми були заклопотані тим, що розпаковували наші речі, намагаючись розкласти й розставити їх якнайзручніше. Покінчивши з цим, ми почали поступово оговтуватись і пристосовуватись до нашого нового середовища.

Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках. Не часто траплялося так, щоб він лягав спати пізніше десятої години, а снідав і йшов з дому завжди ще до того, як я вставав. Іноді він проводив цілий день у хімічній лабораторії, іноді — в анатомці, а зрідка і в тривалих прогулянках, які, очевидно, заводили його в найбідніші частини Лондона. Його енергія не мала меж, коли на нього находив робочий настрій, але час від часу наставала реакція, і він цілими днями лежнем лежав у вітальні на дивані, не кажучи з ранку й до вечора майже ні слова і майже не ворушачись. Коли це траплялось, я помічав у його очах такий замріяний, такий відсутній вираз, що міг би запідозрити його у пристрасті до вживання наркотиків, якби помірність і чистота всього його життя не робили подібні думки неможливими.

Минав тиждень за тижнем, і мене дедалі дужче й глибше починало цікавити, яка ж у Холмса життєва мета. Навіть сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які я вже згадував, а тонкий орлиний ніс надавав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів, проте доторк його пальців міг бути надзвичайно ніжним, що я мав нагоду бачити досить часто, спостерігаючи за тим, як він поводиться із своїм тендітним і хитромудрим хімічним приладдям.

Читач може дійти висновку, ніби я невиправний любитель сунути носа в чужі справи, коли я зізнаюсь, яку велику цікавість збуджував у мені цей чоловік і як часто я намагався подолати ту стриманість, яку він виявляв у всьому, що стосувалося особисто його. Та перш ніж оголосити такий вирок, згадайте, яким безцільним було тоді моє життя і як мало в ньому було такого, що могло б привернути мою увагу. Здоров'я не дозволяло мені виходити з дому, якщо погода не була винятково гарною, а друзів, які відвідували б мене і порушували одноманітність мого щоденного існування, я не мав. За цих обставин я навіть радів з таємничості, що оточувала мого компаньйона, і проводив чимало часу в намаганнях розгадати її.

Попередня
-= 4 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!