Слава ЗСУ!

Останньою її надією був король. Король міг наказати панові батьку залишити її в Король-Березі та видати за принца Джофрі. Санса знала, що це в його владі, але ж король завжди лякав її. Він гучно гримів своїм грубим голосом, часто бував напідпитку, і найпевніше відіслав би її назад до князя Едарда, навіть якби її до нього пустили. Тому натомість вона пішла до королеви, розкрила їй своє серце, і Серсея послухала, і подякувала їй так люб’язно… а потім пан Арис відвів її до високої опочивальні у Маегоровому Острозі й поставив коло дверей варту, а за кілька годин ззовні почався бій.

— Благаю вас, — закінчила вона, — ви мусите дозволити мені одружитися з Джофрі, я буду йому такою хорошою дружиною, ось побачите. Я стану такою ж самою гарною королевою, як ви, обіцяю.

Королева Серсея запитально глянула на решту присутніх.

— Панове радники, що ми маємо відповісти на прохання юної панни?

— Бідна дитина, — промуркотів Варис. — Така віддана й невинна любов, ваша милість. Жорстоко відмовляти проханню чистого серця… і все ж, що ми маємо робити? Її батько скоїв жахливі злочини.

Його м’які руки ламалися, зображуючи безпорадний відчай.

— Дитині, народженій від сім'я зрадника, зрада в’їдається у плоть і стає природною, — проказав великий маестер Пицель. — Зараз це миле і добре дитя, але хто скаже, які лукаві змови сплете вона через десять років?

— Ні! — вигукнула Санса з жахом у голосі. — Я не… я ніколи… ніколи не зраджу Джофрі. Я кохаю його, присягаюся!

— О, яка зворушлива пристрасть, — мовив Варис. — І все ж правду кажуть люди, що голос крові сильніший за клятви.

— Вона радше нагадує мені матір, аніж батька, — тихо мовив пан Петир Баеліш. — Подивіться-но самі. Волосся, очі. Подоба Кетлін у ті самі роки.

Королева стурбовано зиркнула на неї, але Санса все ще бачила добрість у її чистих зелених очах.

— Дитино, — почала вона, — якби ж тільки я могла вірити, що ти не подібна до свого батька, то, божечки ж мої, ніщо в світі не втішило б мене більше, аніж ваше з Джофрі весілля. Я ж знаю, що він кохає тебе усім серцем.

Вона зітхнула.

— Та на жаль, пан Варис і великий маестер Пицель мають рацію. Кров завжди візьме своє. Не можу не згадати, як твоя сестра напустила свого вовка на мого сина.

— Я не така, як Ар’я! — вигукнула Санса. — Це в неї зрадницька кров, не в мене! Я хороша, запитайте в септи Мордани, вона вам скаже. Єдине, чого я хочу — стати вірною та люблячою дружиною принцові Джофрі!

Вона відчувала на собі вагу Серсеїних очей. Та довго вивчала її обличчя, тоді мовила:

— Я вірю, що ти кажеш од щирого серця, дитино.

І обернулася до інших радників.

— Здається мені, панове, що якби ми зуміли забезпечити вірність решти її родичів у ці жахливі часи, то великою мірою подолали б наші страхи і сумніви.

Великий маестер Пицель попестив свою величезну м’яку бороду, зібрав лоба у задумливі складки.

— Пан Едард має трьох синів.

— Хлопчаків, — здвигнув плечима пан Петир. — Я б непокоївся радше про пані Кетлін та дім Таллі.

Королева узяла Сансину руку обома своїми.

— Дитино моя, скажи: ти письменна?

Санса рвучко кивнула. Вона вміла читати і писати краще за всіх своїх братів, хоча у рахунку чисел була безнадійна.

— Приємно чути. Можливо, для тебе та Джофрі ще не все втрачено…

— Що я повинна зробити?

— Ти повинна написати своїй пані матері, а також братові, старшому… як, до речі, його звати?

— Робб, — відповіла Санса.

— Звістка про зраду твого вельможного батька, безперечно, досягне їх рано чи пізно. Краще хай дізнаються від тебе. Ти повинна розповісти їм, як князь Едард зрадив свого короля.

Санса більше за все на світі хотіла догодити Джофрі, але не знала, чи стане їй хоробрості виконати королевине прохання.

— Але ж він… я не… Ваша милість, я не знаю, що писати…

Королева попестила її руку.

— Ми скажемо тобі, що писати, дитино. Дуже важливо, аби ти переконала пані Кетлін і твого брата берегти королівський мир.

— Якщо вони його порушать, їм же буде гірше, — додав великий маестер Пицель. — Заради твоєї любові до них переконай їх обрати шлях мудрості та виваженості.

— Твоя матінка, без сумніву, дуже непокоїтиметься про тебе, — мовила королева. — Ти напишеш, що почуваєшся добре, що ми опікуємося тобою, що з тобою гарно поводяться і тобі нічого не бракує. Запроси їх до Король-Берега, щоб присягнути на вірність Джофрі, коли він вінчатиметься на царство. Якщо вони так і зроблять… то ми знатимемо напевне, що в твоїй крові немає зла, і тоді, щойно ти розквітнеш як жінка, ви з королем одружитеся у Великому Септі Баелора перед очима богів та людей.