Слава ЗСУ!

100] Ми б і самі розв'язали священної Трої пов'язки».

101] Так один з одним тоді розмовляли вони між собою.

102] В час той не встояв Еант під навалою стріл мідногострих.

103] Зевсова воля долала його і жорстокі удари

104] Славних троян. На скронях у нього шолом світлосяйний

105] Страшно гудів від ударів. Списи увесь час ударяли

106] В бляхи шолома ясні. Тримаючи щит блискотливий,

107] Ліве плече аж замліло. Проте не здолали трояни

108] Щит той схитнути, хоч сипали стріли навкруг мідногострі.

109] Важко дихав Еант, усе тіло в утомі спливало

110] Потом рясним безустанно, було йому навіть несила

111] Вільно дихнуть. За бідою біда звідусіль насувалась.

112] Нині скажіть мені, Музи, що маєте дім на Олімпі:

113] Як пломенистий вогонь кораблі став палити ахейські?

114] Гектор, заскочивши зблизька, мечем величезним Еанта

115] По ясеневому списові вдарив при самому вістрі

116] Й ратище геть відрубав. Безпорадно Еант Теламонів

117] Зламаним списом махнув - далеко від нього позаду

118] З брязкотом мідяне вістря відточене впало на землю.

119] Трепетним серцем, здригнувшись, Еант зрозумів бездоганний

120] Справу богів, - адже його задуми ратні руйнує

121] Зевс громовладний, троянам бажаючи дати звитягу.

122] Він одступив, і метнули трояни вогонь неугасний

123] На кораблі бистрохідні, і полум'я скрізь спалахнуло,

124] Зразу ж вогонь і корму охопив. Ахілл, це уздрівши,

125] Ляснув по стегнах себе і скрикнув тоді до Патрокла:

126] «О поспіши, богорівний Патрокле, їздець бистрокінний!

127] Бачу, як полум'я на кораблях уже наших бушує.

128] Якщо візьмуть кораблі, то й відступу вже нам не буде.

129] Зброю мерщій одягай, а я шикуватиму військо».

130] Так він сказав, і Патрокл ясною озброївся міддю.

131] Спершу наклав наголінники гарні собі на голінки,

132] Срібною пряжкою кожен до місця як слід прикріпивши.

133] Потім і лати міцні прудконогого внука Еака,

134] Зорями квітчані рясно, на груди свої надягнув він

135] І через плечі срібноцвяхований меч перевісив,

136] Кутий із міді, та щит величезний узяв і незламний.

137] А на могутнє чоло шолом він добірний насунув

138] З кінським хвостом, що над гребенем страшно вгорі розвівався.

139] Взяв ще два списи міцні, що немов приросли до долоні.

140] Списа не взяв він лише бездоганного внука Еака:

141] Був він важкий, міцно збитий. Ніхто його інший з ахеїв

142] Навіть підняти не міг, лиш Ахілл ним вимахував легко,

143] Ясеном тим, що Хірон для любого батька Пелея

144] Сам з верховин Пеліону приніс на загибель героям.

145] Автомедонтові коней він швидше велів запрягати, -

146] Той по Ахіллу, мужів переборцю, мав шану найбільшу, -

147] Був найвірніший, на заклик в бою відгукнутись готовий.

148] Автомедонт же баских впріг у ярма Ахіллових коней -

149] Балія й Ксанта, що швидше від подиху бурі летіли.

150] Вітру Зефірові гарпія їх породила Поларга,

151] Пасшись на луках, над течією ріки Океану.

152] В припряг до них бездоганного він заохотив Педаса, -

153] Вивів Ахілл його сам, Етіонове місто здобувши.

154] Смертний, за кіньми безсмертними легко він міг поспівати.

155] Сам же Ахілл, мірмідонські обходячи в час той намети,

156] Кликав до зброї усіх. Мов зграя вовків ненаситних,

157] Що невгамовним в серцях своїх дихають шалом відваги,

158] Оленя в горах настигши рогатого, рве на шматочки

159] В хижій жадобі, і пащі у них червоніють від крові,

160] Потім вся зграя шалено біжить до джерел темноводих,

161] Щоб язиками вузькими з поверхні хлебтати стемнілу

162] Воду, ригаючи кров'ю убитого звіра; а серце

163] В грудях безтрепетне в них, і роздуті від їжі утроби.

164] Так мірмідонян вожді і правителі шумно збирались

165] В лави, що мужній їх вів прудконогого друг Еакіда

166] В бій завзятий. Став перед ними Ахілл войовничий

167] І підбадьорював коней і лави мужів щитоносних.

168] Бистрих було п'ятдесят кораблів, що привів їх під Трою

169] Зевсові любий Ахілл, і на кожнім при веслах сиділо

170] По п'ятдесят вояків бойового його товариства.

171] П'ятеро визначив він воєвод, щоб держали над ними

172] Провід, найвищу собі над всіма залишаючи владу.

173] В першім загоні Менестій стояв на чолі зброєсяйний,

174] Син Сперхея-ріки, що від Зевса дощами живиться.

175] Донька Пелея родила його, Полідора прекрасна,