Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

96] 1 від священних твердинь Іліона Тідіда відкине,

97] Дикого списника, грізного міццю носителя жаху,

98] Прямо скажу, із ахеїв усіх найсильнішого мужа.

99] Навіть і сам нас Ахілл, керманич мужів, не страшив так,

100] Хоч від богині він, кажуть, родивсь. Але цей іще більшим

101] Гнівом шаліє, й ніхто з ним у силі зрівнятись не може».

102] Так тоді мовив Гелен, і Гектор послухався брата.

103] Зразу ж у всій своїй зброї він з повоза скочив на землю

104] Й, списом махаючи гострим, пройшов перед лавами війська,

105] В бій закликаючи всіх, і січа страшна запалала.

106] Враз обернулись трояни і рушили проти ахеїв.

107] І подалися аргеї назад і різню припинили,

108] їм-бо здалось, що з укритого зорями неба спустився

109] Хтось із богів до троян - так відважно вони обернулись.

110] Гектор волав до троян, закликаючи голосом дужим:

111] «Трої хоробрі сини і союзники наші славетні!

112] Будьте, друзі, мужами, згадайте відвагу завзяту!

113] До Іліона тим часом піду я й старійшинам мовлю,

114] Радникам мудрим, і нашим дружинам, щоб щиро благали

115] Вічних богів, обіцяючи їм принести гекатомби».

116] Так промовивши, шоломосяйний пішов од них Гектор.

117] Ззаду по карку й по п'ятах краями його ударяла

118] Чорная шкіра, що нею обведено щит його круглий.

119] Главк, Гіпполохова парость, із сином Тідея тим часом

120] Вийшли між військ на середину, сповнені прагнення битись.

121] Як, наступаючи, стали один проти одного близько,

122] Перший до Главка звернувся тоді Діомед гучномовний:

123] «Хто ти єси, поміж смертного люду герою хоробрий?

124] Досі не бачив тебе я в боях, де мужі набувають

125] Слави, а нині відвагою ти перевищуєш інших

126] Воїв, коли довготінного списа мого дожидаєш.

127] Діти нещасних батьків, хто іде проти сили моєї.

128] А як ти хтось із безсмертних, що з неба спустився на землю, -

129] Я не посмів би ніколи з богами небесними битись.

130] Навіть могутній Лікург, син Дріанта, недовго на світі

131] Жив після того, як зваду з богами небесними скоїв.

132] Порозганяв-бо колись по священних узгір'ях Нісея

133] Він годівниць Діоніса шаленого, й гнані Лікурга

134] Мужоубивці стрекалом загостреним, тірси на землю

135] Всі вони кидали. Й сам Діоніс перестрашений в хвилю

136] Кинувсь морську, де Фетіда до лона його пригорнула:

137] Жах-бо його оповив від вигуків грізних Лікурга.

138] Дуже за це розгнівились боги, що живуть безтурботно,

139] Й сам його Кроносів син осліпив. Після того на світі

140] Ще він недовго прожив, беземертним богам ненависний.

141] Тим-то і я не бажаю з богами блаженними битись.

142] А як смертний єси і земнії плоди споживаєш,

143] Ближче підходь, щоб мерщій погибельних меж досягнути!»

144] Відповідаючи, син Гіпполоха промовив славетний:

145] «Духом великий Тідіде, навіщо про рід мій питаєш?

146] Наче те листя на дереві - людські усі покоління:

147] Листя одне, обриваючи, вітер розносить, а інше -

148] Клечанням свіжим ліси укриває з новою весною.

149] Так і людські покоління - ці родяться, ті вже зникають.

150] А як довідатись хочеш, то й це я скажу, щоб відомий

151] Став і для тебе наш рід, що багато людей його знає.

152] В Аргосі, кіньми багатім, далеко є місто Ефіра.

153] Жив у тім місті Сізіф, із смертних мужів найхитріший.

154] Сином Еола Сізіф був, а в нього син Главк народився,

155] Главк же отой породив бездоганного Беллерофонта.

156] Вроду і мужність богове принадну йому дарували.

157] Та проти нього недобре у серці своєму замислив

158] Прет, набагато сильніший, і з-поміж аргейського люду

159] Вигнав його, той-бо Зевсом під берло був відданий Прету.

160] Претова з ним зажадала жона, богосвітла Антея,

161] Потай в коханні з'єднатись. Але не схилила до того

162] Повного добрих бажань, розумного Беллерофонта,

163] Й, зводячи наклеп на нього, вождю вона мовила, Прету:

164] «Прете, умри чи убий ненависного Беллерофонта!

165] З ним у коханні з'єднатись хотів він мене приневолить».

166] Так вона мовила, й гнівом владар запалав, це почувши.

167] Сам же вбивать ухиливсь, бо соромився все-таки серцем.

168] Але в Лікію послав його, й, складені давши таблички,

169] Згубних познак смертоносних на них він накреслив багато,

170] І на загибель його звелів показати їх тестю.

Попередня
-= 47 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар