Слава ЗСУ!

- Добре, що це знаєш. Я щаслива за тебе, гидунко.

*****

- Я тебе не любила – повторила.

Єнніфер не подивилась на неї, й далі стояла обернута плечима, біля вікна, дивлячись у бік узгір’я, що чорніло на сході. Над узгір’ям небо темніло від зграй круків і ворон.

Зараз запитає, чому я її не любила, подумала Цирі. Ні, вона занадто мудра для таких запитань. Сухо зверне увагу на граматичну форму і запитає, відколи це я почала застосовувати минулий час. А я розповім їй про це. Буду такою самою черствою, спародіюю її тон, хай знає, що я теж умію вдавати холодну, нечулу і байдужу, таку, що встидається почуттів та емоцій. Я все їй розповім. Хочу, мушу все їй розповісти. Хочу, щоб вона знала про все, до того, як залишимо храм Мелітеле. Поки виїдемо, щоб нарешті зустрітись з тим, за яким тужим. З тим, за яким їй тоскно. До того, який певно тужить за нами. Хочу розповісти їй, що…

Повідаю їй це. Вистачить, щоб запитала.

Чародійка відвернулась від вікна, усміхнулась. Не запитала ні про що.

*****

Виїхали завтра, вдосвіта. Обидві у чоловічому дорожньому вбранні, у плащах, у шапках і каптурах, які приховували волосся. Обидві озброєні.

Проводжала їх тільки Неннеке. Довго і тихо розмовляла з Єнніфер, потім обидві, чародійка і жриця, міцно, по-чоловічому, потиснули одна одній руки. Цирі, тримаючи віжки своїй кобилі у яблуках, хотіла попрощатись так само, але Неннеке цього не дозволила, притулила, поцілувала. Мала сльози в очах. Цирі теж.

- Ну – промовила врешті жриця, витираючи око рукавом одягу. – Їдьте вже. Нехай Велика Мелітеле оберігає вас у дорозі, мої любі. Але богиня має на голові безліч справ, маєте самі себе оберігати. Пильнуй її, Єнніфер. Бережи її як зіницю ока.

- Маю надію – ледь усміхнулась чародійка – що я здолаю захищати її краще.

Небом, у напрямку Долини Понтрау, летіли зграї ворон, голосно каркаючи. Неннеке не дивилась на неї.

- Пильнуйте себе – повторила. – Надходять злі часи. Може виявитись, що Ithlinne aep Aevenien знала, що пророкувала. Надходиь Час Меча і Топірця. Час Погорди і Вовчої Заметілі. Вважай на неї, Єнніфер. Не дозволяй нікому її скривдити.

- Я повернусь сюди – сказала Цирі, вскочивши на сідло. – Точно повернусь сюди! Скоро!

Вона не знала, як сильно помилялась.

КІНЕЦЬ ПЕРШОГО ТОМУ

 Вислови та імена з ельфійської мови в окремих випадках наводяться латинськими літерами, без української транскрипції. Винятоком є ті терміни і назви, які увійшли у Загальну мову людей світу Геральта. Латинські вислови наводяться мовою оригіналу (прим. перекл.).

 Комес – титул воєнначальника і чиновника у провінції (примм. пер.).

 Ток – невеликий жіночий хутряний головний убір прямокутної форми (прим. пер.).

 Пасований шляхтич – посвяче6ний у лицарі (прим. пер.).

 Ритуал-екзамен у середньовічних цехах, після проходження якого підмайстер-учень ставав повноправним майстром у ремісничому цеху (гільдії) якогось міста і міг працювати легально сам на себе у власній майстерні. Без проходження цього екзамену-ритуалу ремісникам було заборонено займатись ремеслом у межах міста. Порушників-нелегалів називали «партачами» і карали за міськими законами (прим. перекл.).

 Козлик – маленький ніж з руків’ям, виготовленим з копита кози (прим. пер.).

 Право складу – частина середньовічного торговельного права, яке часто передбачало обов’язковий для купців продаж частину, або й всього товару, на території тієї країни (міста), через яке його перевозили. Відчутно заважало міжнародній і навіть регіональній торгівлі (прим. перекл.).

 Так в тексті автора: «Taki teleport to nie w kij dmuchał». (прим. перекл.).

 Кінь Геральта називається не на честь пліток, а на честь рибини родини коропових (прим. перекл.).

 Алхімічне знаряддя. Див. http://en.wikipedia.org/wiki/Alembic (прим. пер.).

 Цирі не знає, як правильно вимовляти слово «рефлекс». І багато інших слів. Хоч вона і принцеса, але її освітою ніхто як слід не займався (прим. пер.).

 У північній півкулі Землі (якій, наскільки я розумію, відповідає світ «Відьмака») день зимового сонцестояння припадає на 21-22 грудня. Цього дня спостерігається найкоротший день і найдовша ніч (при. пер.).

 Парада (парад, франц. parade, ісп. parada, від лат. paro – готую, влаштовую) захисна дія у фехтуванні, якою парирується випад противника (прим. перекл.).

 Ринграф (з нім. Ringkragen) – нагрудна бляха, на якій зображали релігійні, державні, чи геральдичні символи (прим. перекл.).

 Під «пасованими» маються на увазі посвячені у лицарі (прим. перекл.).