Слава ЗСУ!

- Я прийшов говорити не про мертвих, а про живих. Цим людям немає потреби вмирати, але вони помруть, якщо...

- Якщо я не віддам тобі Ріверран. Теж мені новина. - Очі Таллі під розлогими бровами здавалися кам'яними. - Ви давно вже грозитесь повісити Едмара. Мій племінник приречений на смерть, що б я не зробив, - так повісьте його і покінчимо з цим. Думаю, Едмару набридло стояти під шибеницею не менше, ніж мені дивитися на нього.

Ріман Фрей - проклятий осел. Ясно, що його штучки з шибеницею тільки зміцнили рішучість Бриндена.

- Ви тримаєте у себе леді Сибеллу Вестерлінг і трьох її дітей. Я поверну вам племінника в обмін на них.

- Як повернув дочок леді Кейтлін?

Джеймі змусив себе стриматися.

- Баба з трьома дітьми в обмін на вашого сюзерена. Про кращу угоду ви і мріяти не могли.

Сір Бринден скривив губи в усмішці.

- Нахабства тобі не позичати, Царевбивця, але укладати угоди з клятвопреступниками все одно що будувати на сипучому піску. Кет повинна була знати, що таким, як ти, не можна вірити.

Вона мені не повірила , а Тіріону , мало не сказав Джеймі. І Біс обдурив її точно так само , як я.

- Леді Кейтлін вирвала у мене клятву під загрозою меча.

- І король Ейєрис теж?

Відсутні пальці Джеймі стиснулися в кулак.

- Облишмо Ейєриса. Чи згодні ви обміняти Вестерлінгів на Едмара?

- Ні. Мій король довірив мені свою королеву, і я поклявся берегти її. Бракувало, щоб Фреї і їй накинули петлю на шию.

- Дівчині даровано помилування. Їй не заподіють ніякої шкоди, даю слово.

- Слово честі? - Таллі підняв брову. - Тобі знайоме таке слово, як честь?

- Я поклянусь всім, що вам буде завгодно.

- Пощади, Царевбивця.

- Цього я й хочу. Схиліть прапори, відкрийте ворота, і я обіцяю життя вашим людям. Всі, хто захоче, можуть залишитися в Ріверрані і служити лорду Еммону. Решта вільні піти, здавши, однак, зброю і обладунки.

- Чи Далеко вони підуть, беззбройні, перш ніж їх переб'ють так звані розбійники? Ти не дозволиш їм влитися в ряди лорда Беріка, обидва ми це знаємо. А як вчинять зі мною? Проженуть з Королівської Гавані і вб'ють, як Еддарда Старка?

- Я дам вам можливість надіти чорне. Вартою тепер командує байстрюк Неда Старка.

- Твій батько і про це подбав? - примружив очі сір Бринден. - Кейтлін, пам'ятаю, ніколи не довіряла цьому хлопчиську, як і Теону Грейджою. І, схоже, була права щодо їх обох. Ні, сір. Я помру в теплому краю, з мечем, червоним від левової крові.

- У Таллі кров не менш червона. Якщо ви не здасте замок, мені доведеться брати його штурмом, і сотні людей будуть вбиті.

- Сотні у мене. У тебе тисячі.

- Ваш гарнізон загине весь до останньої чоловіка.

- Знайома пісенька. Вона співається на мотив «Рейнів з Кастамере»? Вже краще мої люди загинуть стоячи, ніж на колінах, під сокирою ката.

Переговори явно зайшли в глухий кут.

- Навіщо помирати даремно, сір. Війна закінчена, і ваш Молодий Вовк мертвий.

- Убитий всупереч священним законам гостинності.

- Це Фреї зробили, а не я.

- Розповідай. Від цієї справи так і тхне Тайвіном Ланістером.

Цього Джеймі не міг заперечувати.

- Батько теж помер.

- Так розсудять його на небесах по справедливості. Страшно навіть подумати, який вирок винесе суд.

- Я б убив Робба Старка ще в Шепочучому лісі, але мені завадили. Яка різниця, як він загинув? Суть в тому, що він помер, і його королівство померло разом з ним.

- Ти не тільки каліка, але ще й сліпий? Підніми очі і побачиш, що над цим замком і раніше майорить лютововк.

- Так, я бачив. Йому самотньо там. Харенхол , Сигард і Дівочий Ставок впали. Бракени схилили коліна і обложили Титоса Блеквуда в Древороні. Всі ваші прапороносці - Пайпер, Відні, Моутон - теж здалися. Один Ріверран залишився, і нас в двадцять разів більше, ніж вас.

- Вам і провізії потрібно в двадцять разів більше. Як у вас справи з постачанням, мілорд?

- Чудово. Можемо сидіти тут хоч до кінця часів, поки ви не почнете вмирати з голоду. - Джеймі сподівався, що з його обличчя не видно, як нахабно він бреше, але Чорна Риба йому все одно не повірив.

- Хіба що до кінця своїх днів. Нам самим вистачає, а от гостям, боюся, ми нічого не залишили.

- Якщо знадобиться, нам доставлять припаси з Близнюків або з заходу, через пагорби.

- Ну ну. Не мені сумніватися в словах настільки шляхетного лицаря.

Зневажливий тон Бриндена нарешті роздратував Джеймі.

- Є більш швидкий шлях вирішити справу. Поєдинок. Мій боєць проти вашого.

- Я все гадав, коли ж ти до цього доберешся, - засміявся сір Бринден. - Кого вважаєш виставити? Могутнього Вепра, Аддама Марбранда, Чорного Уолдера Фрея? Чому б нам просто не вирішити це між собою, сір?