Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

— Князю Болтоне, — мовила вона, — люди кажуть, що ви хочете віддати Гаренгол Варго Хапові.

— Така була його ціна, — погодився Болтон. — Ланістери — не єдиний рід, який має звичай платити борги. В кожному разі, мені тут довго сидіти не доведеться. Едмур Таллі має одружитися з панною Рослін Фрей у Близнюках, і мій король наказує мені прибути на урочисту подію.

— Едмур одружується? — перепитав Хайме. — Хіба не Робб Старк?

— Його милість король Робб уже має дружину. — Болтон виплюнув зернятко сливи у долоню і відклав убік. — Панну Вестерлін з Прискалку. Мені казали, що її звуть Джейна. Мабуть, ви її знаєте, пане — її батько є значковим вашого батька.

— Мій батько має чимало значкових панів, і більшість із них мають дочок.

Хайме сягнув лівицею по келиха, намагаючись згадати ту Джейну. Вестерліни були старим домом, але мали більше гонору, ніж статків і впливу.

— Не може цього бути, — уперто закрутила головою Брієнна. — Король Робб дав обітницю одружитися з однією з панн Фрей. Він ніколи б не порушив таку святу обітницю, він би…

— Його милість — юнак шістнадцяти років, — м’яко промовив Руз Болтон. — А вас, панно, я красно прошу не піддавати сумніву мої слова.

Хайме відчув щось на кшталт жалю до Робба Старка. «Дурне дитя — виграло війну в полі, та програло у опочивальні.»

— Як князеві Фрею сподобалося втішатися пстругом замість вовка? — запитав він.

— Пструг вельми смакує хоч до обіду, хоч до вечері. — Болтон підняв блідого пальця, прикликаючи чашника. — На жаль, мій бідний Елмар зазнав тяжкої втрати. Адже його заручили з Ар’єю Старк. Але мій шановний тесть, князь Фрей, мусив розірвати також і ці заручини, коли король Робб його зрадив.

— А чи відомо щось про Ар’ю Старк? — Брієнна схилилася уперед. — Пані Кетлін боялася… дівчинка ще жива?

— О так, — запевнив князь на Жахокромі.

— Ви це напевне знаєте, ласкавий пане?

Руз Болтон стенув плечима.

— Дійсно, впродовж деякого часу Ар’я Старк вважалася зниклою. Та її нарешті знайшли. Я маю намір безпечно повернути її на північ.

— Разом із сестрою! — наполягла Брієнна. — Тиріон Ланістер обіцяв обох дівчат на обмін за свого брата!

Скидалося на те, що князя на Жахокромі її слова розважили.

— Невже вам, панно, ніхто ніколи не казав? Ланістери — брехлива порода.

— Це ви щойно завдали образи честі мого дому? — Хайме підняв здоровою рукою ніж для сиру. — Круглий кінець, тупе лезо, — мовив він, ведучи великим пальцем уздовж краю, — та в око вам увійде залюбки.

Піт зібрався намистинками в нього на чолі. Хайме плекав надію, що хоч виглядає не так жалюгідно, як почувається.

Слабенька усмішка знову навідалася до вуст князя Болтона.

— Ви надто зухвалі, як на людину, що не може сама собі зломити хліба. Смію нагадати, що навколо нас — моя сторожа.

— Навколо, та за дві версти звідси. — Хайме зиркнув на велетенську порожнечу палати. — Поки вони добіжать, ви будете мертвіші за Аериса.

— Невже лицарський звичай дозволяє погрожувати хазяїнові просто за його хлібом та сиром? — дорікнув господар на Жахокромі. — На півночі ми споконвіку вважаємо закони гостинності святими та непорушними.

— Я тут не за гостя, а за бранця. Ваш цап відрубав мені руку. Якщо ви гадаєте, що за кілька копчених слив я про це забуду, то гірко помиляєтеся.

Такої відповіді Руз Болтон, схоже, не чекав.

— Може, і помиляюся. Може, мені варто подарувати вас на весілля Едмурові Таллі… або стяти вам голову, як ваша сестра вчинила з Едардом Старком.

— Оцього робити не раджу. Кастерлі-на-Скелі має довгу пам’ять.

— Між вашою скелею та моїми мурами пролягають тисячі верст гір, моря та боліт. Ворожість Ланістерів — порожні слова для Болтонів.

— Нехай так. Але дружба Ланістерів — не порожні слова.

Хайме почав думати, що зрозумів, у яку гру вони зараз грають. «Але чи розуміє дівчисько?» Про це думати не хотілося.

— Я не певен, що з такими, як ви, варто дружити розумній людині. — Руз Болтон майнув до малого. — Елмаре, відріж нашим гостям смаженини.

Брієнні подали першій, та вона їжі навіть не торкнулася.

— Ваша вельможносте, — мовила дівчина. — Пана Хайме призначено на обмін за доньок пані Кетлін. Ви мусите звільнити нас, щоб ми могли продовжити шлях.

— Крук із Водоплину приніс новину про втечу, а не про обмін бранців. Якщо ви, ласкава панно, допомогли цьому бранцеві уникнути полону, то ви винні у зраді.

Здоровачка зіп’ялася на ноги.

— Я служу пані Старк!

— А я служу Королю-на-Півночі. Або Королю-без-Півночі, як його вже кличуть деякі дотепники. Мій король ніколи не мав наміру повертати пана Хайме його родичам Ланістерам.

Попередня
-= 234 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!