Слава ЗСУ!

Хоч би й дорого здалось;

А щоб знали, за що братись, Коротенько назвемось.

Маслинова гілка з плодами

Я нікого не чіпаю.

Ворожнечі уникаю І не маю ворогів.

Я недарма символ миру,

Всюди ширю дружбу щиру І пильную тиші нив.

Сподіваюся, що зможу Уквітчать голівку гожу.

Золотий вінок із колосків

Краще віток, краще квіток Дар Церери скрасить вас;

Те, що людям на пожиток — Найлюбіша із окрасі

Фантастичний вінок

Квіти ніби рожі чайні,

Тільки з моху розцвілись;

Для природи — незвичайні,

А для моди — придались.

Фантастичний букет

Не питайте в Теофраста,

Що за суміш це квітчаста,

А проте я сподіваюсь,

Що красуням сподобаюсь.

Може, котра закосичить,

Як їй буду добре личить,

Може, хто ласкавий буде Приколоть мене на груди.

Виклик

Хай красують горді й пишні Ті букети дивовижні, Вдовольняючи лиш моду, Зневажаючи природу;

Хай дзвіночки злотом сяють,

З-під кудерців виглядають.

Пуп\'янки троянд

А ми в пуп’янку в цей час,

Та блажен, хто знайде нас!

Прийде літечко привітне,

Рожа з пуп’янка розквітне...

Що за втіха, що за щастя!

Що жадалося, те дасться,

Очарує Флори твір Душу й розум, серце й зір.

П|д зеленими вітами садівниці чепурно порозкладали свій крам.

Садівники

(співають у супроводі теорб)

Всі любуються квітками,

Що за пишна з них оздоба!

А плоди їдять; плодами Око тішить неподоба!

Вишні, сливи найсолодші Вибирайте не глядінням,

Бо язик із піднебінням Кращі судді тут, ніж очі.

Груші, яблука незгірші — Соковиті, медянисті;

Про квітки складайте вірші,

Що ж до яблук — краще їсти.

(До садівниць).

Тож приймайте нас, красуні,

В свій квітучий, пишний ряд: Красні квіти ваші юні,

Щедрий наш розкішний сад.

Під наметом цим веселим,

Під рясним сплетінням віт Для охочих ми розстелем Брость і листя, цвіт і плід!

Обидва гурти проходять в глибину сцени, співаючи в супроводі гітар і теорб, розкладаючи свій крам на продаж.

Мати й дочка.

Мати