Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

Розі подивилася на Барбі, збентежено подивилася. Він знизав плечима. Головне минулося. Дух дикої зграї розчинився. Копи, що залишилися неушкодженими — і навіть Картер Тібодо, похитуючись, але на ногах — почали тіснити народ. Декого з «покупців», котрі не кинули свої навантажені кошики, повалили на долівку, а Френк Делессепс перекинув чийсь візок. Обличчя в нього було похмуре, бліде, люте.

— Ви збираєтесь щось зробити, щоб оті хлопці перестали таке творити? — спитала Джулія Рендолфа.

— Ні, міс Шамвей, не збираюся, — відповів Рендолф. — Ці люди грабіжники, так з ними й поводяться.

— Хто в цьому винен? Хто закрив маркет?

— Відійдіть геть, — насупився Рендолф. — Не заважайте мені працювати.

— Шкода, що вас не було тут, коли вони увірвалися, — зауважив Барбі.

Рендолф скинув на нього оком. Погляд був недружній, але задоволений. Барбі зітхнув. Десь цокотів годинник. Він знав це, і Рендолф також. Невдовзі проб'є тривогу. Якби не Купол, він міг би втекти. Щоправда, якби не Купол, нічого б цього й не трапилося.

Прямо перед ними Мел Ширлз намагався забрати переповнений товаром візок у Ела Тіммонса. Ел не віддавав, і тоді Мел його вирвав… а тоді штовхнув ним старого, збивши його з ніг. Ел скрикнув від болю, сорому й гніву. Шеф Рендолф зареготав. Це були короткі, рубані, непривітні звуки: ГАВ! ГАВ! ГАВ! — і в них Барбі почулося те, чим скоро стане Честер Мілл, якщо не зніметься Купол.

— Ходімо, леді, — сказав він. — Давайте вийдемо звідси.

13

Расті й Твіч перев'язували поранених — усього близько дюжини — під шлакоблочною стіною маркету, коли Барбі, Розі та Джулія вийшли надвір. Енсон стояв біля фургона «Шипшини», прикладаючи паперовий рушник до своєї рани на руці.

Лице в Расті було нахмурене, але, побачивши Барбі, він трохи просяяв.

— Агов, колего. Ти сьогодні зі мною. Фактично, ти мій новий медбрат.

— Ти вельми переоцінюєш мої медичні вміння, — відповів Барбі, але попрямував до Расті.

Повз Барбі промчала Лінда Еверет, кинувшись в обійми до Расті. Він лише коротко притиснув її до себе.

— Я можу допомогти, милий? — спитала вона. Дивилася вона при цім на Джинні, і то з жахом. Джинні вловила її погляд і втомлено заплющила очі.

— Ні, — сказав Расті. — Роби свою роботу. Зі мною Джина і Герріет, а ще я тепер маю медбрата Барбару.

— Робитиму, що зможу, — сказав Барбі, ледь не додавши: «Допоки мене не заарештують, тобто».

— Ти впораєшся, — кивнув Расті. І додав притишеним голосом: — Джина і Герріет — найкращі в світі помічниці, але, коли справа заходить далі годування пацієнтів пігулками і наліплювання пластирів, вони здебільшого губляться.

Лінда нахилилася до Джинні.

— Мені так жаль, — мовила вона.

— Зі мною буде все гаразд, — відповіла їй Джинні, проте не відкриваючи очей.

Лінда подарувала своєму чоловікові поцілунок і чуйний погляд, а тоді вже пішла туди, де стояла з блокнотом Джекі Веттінгтон і брала показання в Ерні Келверта. Говорячи, Ерні раз у раз витирав собі очі.

Десь годину Расті з Барбі працювали пліч-о-пліч, а тим часом копи натягнули вздовж фасаду маркету жовту поліцейську стрічку. Прийшов оглянути руйнування Енді Сендерс, він квоктав і трусив головою. Барбі дочув, як він питався у когось, куди котиться світ, якщо мешканці твого міста, сусіди, можуть зчинити таку бучу. Також він потиснув руку Рендолфу, вітаючи його з тим, що той гарно зробив величезну роботу.

Попередня
-= 259 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар