Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

— То лише маленький хлопчик, — відповів Мізинець. — Я подбаю, щоб він виріс вірним підданим короля Джофрі та добрим другом усім нам.

Тиріон уважно роздивлявся худорлявого стрункого чоловічка з гостренькою борідкою та зухвалими сіро-зеленими очима. «То кажеш, князь Гаренголу — порожній титул? В сраку я пхав такі титули, батечку. Навіть якщо він ногою ніколи не ступить до того замку, вже саме володіння ним робить цей шлюб можливим. І він про те знав.»

— Ми маємо вдосталь ворогів, — мовив пан Кеван Ланістер. — Добре, коли хоч Соколине Гніздо вдасться, не силуючи, втримати від війни. Я волів би подивитися, чого зможе досягти пан Петир.

З довгого досвіду Тиріон знав, що пан Кеван завжди виступав передовим загоном свого брата у раді — він ніколи не висловлював думки, якої не плекав у той самий час князь Тайвин. «То все вже вирішено» — зрозумів він, — «а оці суперечки — порожня вистава».

Вівці згідливо забекали, не тямлячи, як вправно їх загнали до кошари. Тягар заперечення ліг на Тиріонові плечі.

— Як корона збирається виплачувати свої борги без пана Петира? Адже він — чародій нашої скарбниці. Його нема ким замінити.

Мізинець посміхнувся.

— Мій маленький друг надто добрий до мене. Я тільки і вмію, що рахувати мідяки, як нерідко казав його милість король Роберт. На це здатен будь-який вправний крамар… а що вже казати про Ланістера. Людина, благословенна золотим сяйвом Кастерлі-на-Скелі, упорається зі справою далеко краще за мене.

— Ланістера? — В Тиріона раптом з’явилося погане передчуття.

Поцятковані золотом очі князя Тайвина зустрілися з різнобарвними очима сина.

— Вважаю, тобі цілком пасує цей уряд.

— А й справді! — бадьоро вигукнув пан Кеван. — Годі вагатися, Тиріоне! З тебе буде пречудовий коронний підскарбій.

Князь Тайвин знову обернувся до Мізинця.

— Якщо пані Ліза візьме вас за чоловіка і повернеться до королівського миру, то ми повернемо князеві Роберту честь зватися Оборонцем Сходу. Як скоро ви зможете рушити в дорогу?

— На ранок, якщо дозволить вітер. За ланцюгом стоїть браавоська галера «Морський цар», саме приймає крам з човнів. Побалакаю з її капітаном про проїзд.

— Але ви пропустите королівське весілля, — мовив Мейс Тирел.

Петир Баеліш знизав плечима.

— Море — як наречена, пане мій, довго чекати не любить. Щойно почнуться осінні шторми, подорож стане далеко небезпечнішою. А якщо я потону в буремному морі, то втрачу чималу частку своїх чоловічих чарів.

Князь Тирел гигикнув і відповів:

— Правда ваша. Краще не затримувати подорож.

— Хай поблагословлять вас боги на вашому шляху, — мовив верховний септон. — Увесь Король-Берег молитиметься за успіх вашої справи.

Князь Рожвин ущипнув себе за ніс.

— Чи не повернутися нам до обговорення союзу з Грейджоєм? Я висловлююся на його користь. Лодії Грейджоя посилять мій власний флот і дадуть нам досить сили на морі, щоб напасти на Дракон-Камінь і назавжди скінчити зазіхання Станіса Баратеона.

— Наразі не байдикують ані лодії короля Балона, — з холодною чемністю відповів князь Тайвин, — ані ми. Грейджой вимагає половину держави як ціну за союз, але що він такого обіцяє, щоб її заслужити? Воювати зі Старками? Він уже з ними воює. Навіщо платити за те, що ми маємо задарма? Найкраща можлива відповідь на закиди нашого ясновельможного володаря Пайку — не робити нічого. Хай мине трохи часу, і згодом може знайтися краще рішення. Таке, що не вимагатиме від короля віддати половину держави.

Тим часом Тиріон пильно стежив за батьком. «Він щось недоказує.» Тиріон згадав важливі листи, які писав князь Тайвин того вечора, коли він сам вимагав від батька Кастерлі-на-Скелі. «Що він тоді казав? Одні битви виграють мечами та списами, інші — перами та круками…» І спитав себе, хто ж таке оте «краще рішення» і яку ціну воно захоче.

— Ось тепер можна поміркувати і про весілля, — мовив пан Кеван.

Верховний септон розказав, які приготування чиняться у Великому Септі Баелора. Серсея поділилася своїми задумами щодо весільного бенкету. В престольній палаті сяде за столи десь тисяча людей, а у дворищах ззовні — набагато більше. Над зовнішнім та середнім дворищем розкинуть шовкові шатра, поставлять столи з наїдками та барила пива для тих, кого не пустять до палат.

— Ваша милосте, — мовив великий маестер Пицель, — щодо кількості гостей… до нас прибув крук зі Сонцеспису. Просто зараз до Король-Берега прямують три сотні дорнійців, які сподіваються встигнути на весілля.

— Як це так «прямують»? — буркнув Мейс Тирел. — Вони не питали дозволу перетинати мої землі.

Попередня
-= 119 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!