Слава ЗСУ!

О смерть гірка! Це йде мій помічник... — Учень, асистент і воднораз служник професора (фамулус), звичайно з числа студентів.

ЗА МІСЬКОЮ БРАМОЮ

Сцену написано приблизно 1800 — 1801 pp.

Школяр — тут у значенні студент.

Мій батько, чесний, скромний трудівник J Над тайнами природи бивсь весь вік /Ретельно, ревно І невтомно, /Але якось головоломно. — За народною легендою, Фауст — син селянина, Гете робить із нього сина лікаря й алхіміка. Алхіміки намагались винайти «камінь мудрості», що нібито давав людині вічну молодість і перетворював усі метали в золото. Адепти —

прибічники, втаємничені в алхімічні премудрощ). Чорна кухня — лабораторія чи майстерня алхіміків. Червоний лев у термінології алхіміків — золото або сірка, лілея —срібло чи ртуть, молода цариця — камінь мудрості або панацея, цебто ліки від усякої хвороби.

КАБІНЕТ ФАУСТА

Сцену написано біля 1800 р.

«Було в понині Слово!» — Початок Євангелія від Іоанна, що викликав багато різних тлумачень у теології та ідеалістичній філософі!. Багатозначне грецьке «логос» сприймалось (Вльшістю коментаторів як Божественний розум, що виражає себе в своїх творіннях. Варіанти перекладів, що їх перебирає Фауст («мисль», «сила», «дія»), пропонувались, між іншим, сучасником і другом юнацьких літ Гете, поетом, істориком і філософом Гердером.

Пекельне кодло розженем /Ми Соломоновим ключем. —Соломонів ключ (лат. Clavicuia Salomonis) — стародавня єврейська книга заклинань елементарних духів, що перевидавалась аж до XVIII ст.

Я звіра чарами зв\'яжу, /Замову Чотирьох скажу... — За стародавніми віруваннями, світ складається з чотирьох елементів-стихій: вогню, землі, води

І повітря. Кожна з стихій має своїх елементарних духів. Саламандра — земноводне а вогненними плямами, символ духа вогню; Ундіна — дух води (латин, unda — хвиля); Сільфіда, або Сільф (гр. «міль») — дух повітря; Кобольд, або латин. Incubus —дух землі.

Глянь на цей знак! — Очевидно, початкові літери імені Христа: JNRI, Ісус Назарей Цар Іудейський.

Не змушуй же /Вогонь троїстий лити! — Вогонь троїстий — знак Святої Трійці.

Мандрований схоласт (латин, achotasticu* vagans) — характерна для середніх віків постать напівученого-напівшарлатана, що ходив від міста до міста, пропонуючи всім бажаючим послуги лікаря та ворожбита.

А! Ти злякався пентаграми... — Пентаграма, пентальфа — стародавній містичний знак у формі п\'ятикутної зірки.

Володар всіх щурів, мишей,/ Жаб, мух, комах, блоишць, вошей... — Уявлення про чорта як про повелителя всілякої дрібної тваринної нечисті властиве для всієї християнської демонології.

КАБІНЕТ ФАУСТА

Початок сцени написано 1800 — 1801 pp., решта була вже в первісному фрагменті («Прафаусті»).

...В червець убрався, в блаватас.. — Червець — червона, блаватас — блакитна шовкова тканина. За народною легендою, Мефістофель ходив із Фаустом у чернечому перевдязі; пізніше, коли вертепна комедія про Фауста поширилась у католицьких краях, Мефістофель фігурував у ній уже в багатому світському вбранні.