Слава ЗСУ!

- Від цієї миті?

- Так. Від цієї миті.

- Що є між тобою і Геральтом, пані Єнніфер?

Цирі мало не зомліла, вражена власною зухвалістю, заморожена тишею, яка запала після запитання.

Чародійка поволі наблизилась до неї, поклала руки на плечі, подивилась в очі, зблизька, глибоко.

- Сум – відповіла повільно. – Жаль. Надія. І переляк. Так, здається, що я нічого не пропустила. Ну, тепер вже можемо приступити до тестів, ти мала зеленоока змійко. Перевіримо, чи ти придатна. Хоча після твого питання я б дуже здивувалась, якби виявилось, що ні. Ідемо, гидунко.

Цирі надулась.

- Чому ти так мене називаєш?

Єнніфер усміхнулась кутиком вуст.

- Я ж тобі обіцяла щирість.

Цирі випросталась, знервовано, нетерпляче завертівшись у кріслі, яке було твердим і муляло зад через кілька годин сидіння.

- Нічого з того не буде! – буркнула, витираючи об одяг забруднені вуглинкою руки. – Нічого… У мене нічого не виходить! Не годжуся я у чарівниці! Я знала про це з самого початку, але ти не хотіла мене слухати! Не звертала уваги взагалі!

Єнніфер підняла брови.

- Кажеш, що я не хотіла тебе слухати? Цікаво. Зазвичай приділяю увагу кожному висловлюванню, яке пролунало у моїй присутності, і запам’ятовую його. Звиайно, якщо у твердженні є хоча б крихта сенсу.

- Далі собі знущаєшся – Цирі скрипнула зубами. – А я хотіла тобі тільки розповісти… Ну, про ці зібності. Бо знаєш, там, у Каер Морхені, у горах… Я не зуміла зробити жодного відьмацького Знаку! Ні одного!

- Я про це знаю.

- Знаєш?

- Знаю. Але це ні про що не свідчить.

- Як це? Ну… Але це ще не все!

- Напружено слухаю.

- Я непридатна. Чи ти цього не розумієш? Я… надто молода.

- Я була молодшою, коли починала.

- Але ти, напевно, не була…

- Про що йдеться, дівчино? Припини заїкатись! Хоч одна повна думка, дуже прошу.

- Бо… - Цирі опустила голову, зарум’янилась. – Бо Іоля, Миррха, Еурнейд і Катя, коли ми обідали, сміялись з мене і казали, що до мене чари не мають доступу, і я не зроблю ніякої магії, бо… Я… дівчина, це значить…

- Уяви собі, що я знаю, що це значить – обірвала чародійка. – Певно, знову сприймеш це за злостиву насмішку, але з прикрістю повідомляю тобі, що плетеш дуриці. Повертаємося до тесту.

- Я дівчина! – повторила Цирі задерикувато. – Для чого ці тести? Дівчина не може чарувати!

- Не бачу виходу – Єнніфер відхилилась на спинку крісла. – Іди звідси і втрать дівоцтво, якщо це аж так тобі перешкоджає. Я почекаю. Але поспішай, якщо можеш.

- Ти жартуєш наді мною?

- Ти помітила? – чародійка злегка усміхнулась. – Вітаю. Ти здала вступний тест на проникливість. А тепер власне тест. Напруж увагу, прошу. Дивись: на цьому малюнку чотири сосенки. Кожна має різну кількість гілок. Намалюй п’яту, таку, яка пасує до тих чотирьох, яка повинна повинна знаходитись у тому пустому місці.

- Сосенки дурні – пробурмортіла Цирі, висолопивши язика і малюючи злегка криве деревце. – І нудні! Не розумію, що спільного сосенки мають з магією? Що? Пані Єнніфер! Ти обіцяла відповідати на мої питання!

- На жаль – зітхнула чародійка, беручи аркуш і критично розглядаючи малюнок. – Мені здається, що мені доведеться пожалкувати про цю обіцянку. Чи сосенки щось мають спільне з магією? Нічого. Але ти намалювала їх вірно і вчасно. Взагалі, як на дівчину, дуже добое.

- Смієшся з мене?

- Ні. Я рідко сміюсь Мушу мати справді істотний привід для сміху. Зосередься на новому аркуші, Несподіванко. На ньому намальовані ряди зірочок, кілець, хрестиків і трикутників, у кожному ряді інша кількість кожного елементу. Обміркуй і дай відповідь: скільки повинно бути в останьому рядку?

- Зірочки дурні!

- Скільки, дівчинко?

- Три!

Єнніфер довго мовчала, втупившись у щось тільки їй відоме на різьблених дверях шафи. Злостива усмішка на вустах Цирі почала поволі зникати, і врешті зникла цілком, безслідно.

- Ти цікавилась – сказала дуже повільно чародійка, не припиняючи розглядати шафу – що станеться, якщо даш мені безглузду і дурну відповідь. Ти, напевно, думала, що я не зауважу, бо твої відповіді мене взагалі не цікавлять? Зле думала. Може гадала, що я просто прийму до уваги, що ти дурнувата? Зле думала. А якщо ти знудилась проходити тестування, і хотіла навзамін протестувати мене.. Ну, то хіба тобі це не вдалось? Так чи інакше, цей тест є закінчений. Віддай мені аркуш.

- Прошу вибачення, пані Єнніфер – дівчинка опустила голову. – Очевидно, що там має бути… одна зірочка. Дуже перепрошую. Прошу, не гнівайся на мене.