Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Абсурдне

"Абсурдне" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 12.02.2024

"Абсурдне"



   Микола прочитав пост у Facebook міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, в якому той пропонував усім українцям збирати дрони для ЗСУ.

Прочитаний пост у Facebook міністра цифрової трансформації Михайла Федорова так надихнув Миколу, що він вирішив діяти негайно.

На AliExpress він купив усі необхідні деталі і став збирати дрони для ЗСУ у своїй квартирі.

Одного разу до квартири Миколи подзвонили.

Микола перервав технічний процес пайки мікросхеми для дрона і пішов відкривати вхідні двері квартири лишивши увімкнений в розетку паяльник на столі.

—Хто там?,—з обережністю спитав він дивлячись через двірне вічко на стоячий на сходовій клітці розпливчастий темний чоловічий силует.

—Це дільничний Віктор Петрович відповів йому чоловік за дверима.

Микола відкрив вхідні двері квартири, а сам став на порозі.

—Доброго дня, Вікторе Петровичу, ввічливо привітався Микола з дільничним Віктором Петровичем стоячи на порозі своєї квартири.

Дільничний Віктор Петрович нічого йому не відповів, а лише сердито насупився.

—Чим я завдячую вашому візиту Вікторе Петровичу?

—Тут, Миколо, я отримав скаргу від ваших сусідів, що ви у себе в квартирі займаєтеся незаконним виробництвом зброї.

—Та, помилуй вас Боже, Вікторе Петровичу, яка така зброя?

—А що ви у себе в квартирі виготовляєте?

—Ударні дрони для ЗСУ!

—А у вас є відповідні дозвільні документи на виробництво і випробування ударних дронів?, — суворо спитав у Миколи дільничний Віктор Петрович.

—Які такі документи?, — збентежено перепитав у нього Микола, витріщивши очі від здивування.

—То у вас їх немає?, — спитав у Миколи суворим голосом дільничний Віктор Петрович.

—Я... я... я Вікторе Петровичу, не знав нічого про необхідність мати дозвільні документи,— відповів йому Микола.

—Виробництво зброї можливе лише за державною ліцензією,— сказав Миколі суворим голосом дільничний Віктор Петрович Миколі.

—Але ж це не зброя, а ударні дрони для ЗСУ, — відповів йому розгублений Микола.

—Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав у Facebook пост, що українці можуть збирати дрони та БПЛА хоч у себе вдома,— сказав Микола дільничному Віктору Петровичу.

—Мені насрати на те, що написав у Facebook міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, але ви Миколо, порушуєте закон виготовляючи вдома зброю та ще й наражаєте інших людей на небезпеку,— відповів йому суворим голосом дільничний Віктор Петрович.

—Кажу ж вам це не зброя, а ударні дрони для ЗСУ,—сказав Микола дільничному Віктору Петровичу.

—Можна увійти до квартири? Я хочу подивитися що ви там собі збираєте,— сказав йому суворим тоном дільничний Віктор Петрович.

—Ну, добре,—відповів йому глибоко зітхнувши Микола і посторонився у дверях пропускаючи дільничного Віктора Петровича увійти до квартири.

—Щось у вас в квартирі горілою пластмасою смердить,—сказав йому дільничний Віктор Петрович заходячи до квартири і принюхавшись носом.

—О, Боже мій, це ж я залишив невимкненим з розетки паяльник,—закричав перелякавшись Микола і кинувся до кімнати.

Дільничний Віктор Петрович кинувся до кімнати слідом за ним.

Раптом у кімнаті пролунав вибух і все навколо заволокло сизим димом. Ударною хвилею дільничного Віктора Петровича викинуло в коридор і він вдарившись головою об шафу для одягу втратив свідомість.

...Дільничний Віктор Петрович відкрив очі, сів на підлозі і закашлявся. Він не знав скільки хвилин пролежав в коридорі без свідомості. Густий сизий дим виїдав очі і побачити щось було неможливо.

Навпомацки тримаючись рукою за стіну дільничний Віктор Петрович встав на ноги і кашляючи від їдкого диму пішов до кімнати в якій Микола влаштував собі імпровізовану лабораторію по збірці дронів для ЗСУ.

В кімнаті все було огорнуто сизим димом і смерділо обгорілими меблями, розплавленою пластмасою, невідомими хімічними реактивами і смаленим людським м'ясом. Гіпсова стіна між кухнею та кімнатою була вщент зруйнована вибухом.

Раптом дільничний Віктор Петрович на щось тверде наступив ногою.

Нахилившись він підняв з підлоги відірвану вибухом руку Миколи.

Щосили напрягаючи очі і намагаючись якось зорієнтуватися у кімнаті посеред хмари сизого їдкого диму дільничний Віктор Петрович з важкістю розгледів розкидані по кімнаті рештки обгорілого тіла Миколи.

Кашляючи від їдкого диму дільничний Віктор Петрович вибіг з кімнати в коридор, і відкривши замок вхідних дверей вибіг з квартири Миколи на сходову клітку, та негайно ж почав дзвонити по мобільному телефону в поліцію та МНС, паралельно дзвонячи в двері мешканців усіх сусідніх квартир на поверсі для їх швидкої евакуації з будинку, боячись повторного вибуху.




Кінець


Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!