Одне відоме народне російське прислів'я каже : " що маємо - не зберігаємо, втративши - плачемо", а інше відоме народне російське прислів'я каже: "п'яний проспиться, дурень - ніколи." Ось так буває що дурній і нікчемній людині раптом неймовірно пощастило в житті з коханою людиною, а він дурень не здатний зрозуміти і оцінити своє щастя. Ця сумна кримінальна історія сталася у Росії у Москві 7 років тому. З етичних міркувань імена героїв оповідання змінені автором. Євген навчався на другому курсі Московського фінансово-юридичного університету за спеціальністю "інформатика та обчислювальна техніка" на контракті, а його батько Анатолій Степанович платив за навчання сина близько 65 000 руб на рік. Разом із Євгеном на другому курсі в іншій групі навчалася його дівчина Мілана. Євген разом зі своєю дівчиною Міланою жив "цивільним шлюбом" окремо від батьків у купленій йому батьками двокімнатній квартирі. Батьки Євгена Анатолій Степанович та Марія Іванівна були тільки раді, тому що їхній син живе "дорослим самостійним життям" зі своєю дівчиною Міланою окремо від них і вчиться будувати свої стосунки з протилежною статтю готуючись до справжнього сімейного життя. Батьки Євгена не дуже вірили в те, що любов їхнього сина до Мілани триватиме до кінця життя, як це зазвичай пишуть у любовних жіночих романах, але були раді тому, що поруч із їхнім сином знаходиться красива, розумна, домовита, охайна, чесна і любляча дівчина яка щиро піклується про їхнього сина Євгена: пере йому одяг, готує їжу, прибирається в квартирі і це не кажучи вже про щоденний обов'язковий секс, тобто займається тим, чим зазвичай займається дружина, яка перебуває з чоловіком в офіційному шлюбі. У вільний від навчання час Мілана підробляла адміністратором у комп'ютерному клубі "Кібертека" за адресою Профспілкова вулиця, 22/10 к1. Євген же у вільний від навчання час не працював тому що його забезпечені батьки давали йому достатньо "кишенькових грошей" на "дрібні витрати", як наприклад, купівля нового айфону щоб похвалитися перед друзями в університеті. Євген не хотів "працювати за копійки", а саме таку роботу в основному і пропонували роботодавці студентам ВНЗ з незакінченою вищою освітою і свій вільний від навчання час він проводив збираючись зі своїми друзями пограти в боулінг у "Планета Боулінг" за адресою Андропова пр-т , 36, або ж випити пива з друзями у барі з живою музикою та гарячими латиноамериканськими танцями "Club Liberty" за адресою Слов'янська пл., 2/5/4 стор.3. Євген хоч і любив Мілану, але все, що вона робила для нього він сприймав як належне, як те що має бути, адже Мілана його дівчина і живе з ним у його квартирі, а значить повинна робити все, що він захоче. Вечорами танцюючи латиноамериканські танці з випадковими мало знайомими дівчатами в барі "Club Liberty" Євген часто втрачав відчуття часу і почуття міри і повертався додому сильно п'яним пізно вночі іноді о другій чи о третій годині ночі. А іноді він був настільки п'яним що не міг самостійно йти додому і тоді його в квартиру як колоду "заносили" його друзі і клали у великій кімнаті на диван. Мілана в таких випадках коли Євгена мертвяче п'яного "заносили" додому друзі без жодного докору зі своєї сторони мовчки знімала з п'яного Євгена кросівки, куртку, джинси, сорочку і накривши його ковдрою принесеною з ліжка залишала його спати одного у великій кімнаті, а сама лягала спати на ліжко у сусідній кімнаті. Наступного дня з ранку Мілана приносила до дивана Євгена пластиковий тазик для блювоти і Євген прокинувшись вранці з перепою починав блювати позбавляючись таким чином залишків вжитої в барі вчорашньої їжі та випитого алкоголю. Після цього Євген відчуваючи себе хворим і знесиленим передзвонював після сніданку старості групи і розповівши чергову байку про своє захворювання на "грип" говорив, що два-три дні не зможе відвідувати заняття в університеті. Мілана після цього ще з тиждень дорікала Євгена в тому, що він не працює і веде нездоровий спосіб життя, але ці докори Мілани не мали необхідного ефекту на Євгена. Євген же традиційно відповідав на докори Мілани так що він чоловік і може поводитися як вважає за потрібне, а вона його дівчина, живе в його квартирі і тому повинна до нього "пристосовуватися" і "терпіти його дивацтва" і взагалі всіляко його підтримувати, а не критикувати. Євген всіляко висміював Мілану кажучи їй у відповідь на її закиди, що вона нудна і "дуже правильна" прямо таки як його мати і йому незрозуміло що він у ній взагалі знайшов. ... Мілані було щиро шкода недолугого Євгена, вона його любила і думала що зможе з часом "перевиховати" і "виправити вади характера" Євгена тобто витала в хмарах своїх фантазій не бачачи реальності того, що відбувається з ним, тобто роблячи класичну помилку всіх закоханих жінок, що дивляться на світ через "рожеві окуляри"свого надто оптимістичного сприйняття світу.... Після справедливих докорів Мілани присоромлений нею Євгеній, який не був до кінця зіпсованою людиною і розумом розумів, що поводиться погано на кілька днів "брав себе в руки" і справді поводився "взірцево" : ходив на заняття в університет і старанно вчився, кидав свої п'яні вечірні посиденьки з друзями в барі, але через тиждень він раптом "зривався" і кажучи самому собі "пропади все пропадом, навіщо потрібне таке нудне і сіре життя" знову повертався до свого колишнього приємного та зручного способу життя. ...Цього дня Євген уже с самого ранку встиг посваритись і знову помириться з Міланою. Посварилися вони по суті через якійсь дрібниці хто з них винесе пакет зі сміттям із квартири. Євген гарячково доводив Мілані, що він чоловік, а чоловіки ніколи не займаються домашніми справами і сміття з квартири не виносять, тому що це прерогатива жінок. Мілана же із запалом доводила Євгену що вона у квартирі робить взагалі всі домашні справи: готує їжу, пере одяг, прибирає у квартирі, окрім того вона навчається в університеті та ще й працює адміністратором у комп'ютерному клубі "Кібертека", а Євген не працює на відміну від неї, а лише навчається в університеті і тому має більше вільного часу і тому міг би винести нарешті "прокляте" сміття з квартири. Сварка що розгорілася між ними, так само швидко і закінчилася, оскільки Євген згадав, що цей день є днем народження Мілани і тому він вирішив зробити їй приємне на її день народження і виніс "прокляте" сміття з квартири. ...І ось зараз потихеньку пішовши з нудної пари з математики і бажаючи зробити Мілані сюрприз на її вісімнадцятий день народження Євгеній йшов до свого будинку з букетом квітів під пахвою, пляшкою шампанського та тортом в іншій руці. Євген прийшов додому, роздягнувся, повісив верхній одяг у шафу для одягу, переодягнувся в домашній одяг і поставив торт і пляшку шампанського в холодильник, а квіти вийняв з букета і поставив у вазу з холодною водою. Потім на думку Євгену прийшов кумедний жарт як слід налякати Мілану яка скоро повинна була повернутися додому з роботи сховавшись в шафі для одягу в темряві, а потім несподівано вискочивши звідти з гучними криками попередньо одягнувши на обличчя маску козла як тільки Мілана відкриє шафу щоб повісити туди свій верхній одяг....Євген одягнув на обличчя маску козла і сховався в шафу для одягу попередньо вимкнувши по всій квартирі світло і задернувши у всіх кімнатах штори щоб у кімнати не проникало світло і було темно. .... Мілана прийшла додому через три з половиною години. Євген який сидячи в шафі для одягу вже почав засипати миттєво стрепенувся почувши як повертається в замку вхідних дверей квартири ключ. Мілана повернула ключ у замку, штовхнула вхідні двері та увійшла до квартири. Євген ти вдома спитала вона. У квартирі було тихо і темно, штори на вікнах були задерті. Напевно, він ще не прийшов додому і я встигну переодягтися і приготувати святковий стіл з нагоди свого дня народження подумала Мілана. Мілана не любила на відміну від Євгена галасливих і веселих компаній і планувала провести свій вісімнадцятий день народження вдвох з Євгеном за святковим столом, який вона мала намір накрити до приходу Євгена, зустрівши його вдома в красивій червоній сукні і укладеним у гарну зачіску волоссям. Мілана ввімкнула в коридорі верхнє світло, підійшла до шафи для одягу і відчинила дверцята шафи. Бу-бу-бу-у-у! З гучним криком на Мілану вивалився з шафи Євген з маскою рогатого козла на обличчі. Він сподівався, що Мілана спочатку злякається його, а потім розсердиться на нього за дурний розіграш, а потім вони вдвох довго сміятимуться над цим дурним жартом сидячи за святковим столом і поїдаючи торт... Але все сталося не так, як розраховував Євген. Мілана раптом смертельно зблідла, а потім схопившись рукою за серце впала на підлогу. Мілано, люба, серденько моє, що з тобою злякався Євген. Він підскочив до неї і присівши навпочіпки став плескати її по щоках намагаючись привести її до тями, але в нього нічого не виходило. Тоді Євген спробував порахувати у Мілани пульс на зап'ясті, але він не знав, як це робиться. Євген розтегнув на Мілані кофту і спробував зробити їй штучне дихання і непрямий масаж серця, але даремно Євген тиснув їй на грудну клітку і вдихав повітря їй в рот. Не зважаючи на всі зусилля Євгена Мілана не приходила до тями і не подавала ознак життя. Тоді вже зовсім зневірившись Євген схопив свій мобільний телефон і викликав швидку допомогу, а також поліцію. Поліцейські, що приїхали через десять хвилин майже одночасно зі швидкою допомогою оглянувши тіло Мілани прийшли до висновку, що смерть настала нещодавно п'ятнадцять максимум двадцять хвилин тому від раптової зупинки серця. Ви не знаєте що могло спричинити раптову зупинку серця у вашої дівчини запитав у Євгена літній лікар зі швидкої допомоги. Я хотів пожартувати над своєю дівчиною Міланою в її день народження і налякати її вискочивши з шафи в масці козла відповів йому Євген. Ваш дурний розіграш закінчився смертю людини суворо сказав літній лікар швидкої допомоги Євгену. Скільки їй було запитав у нього літній лікар зі швидкої допомоги. Сьогодні вісімнадцять років виповнилося ледь стримуючі сльози відповів йому Євген. Молода зовсім, дуже шкода, могла б ще жити і жити відповів йому літній лікар швидкої допомоги. А ви знали що у вашої дівчини Мілани було хворе серце, запитав літній лікар зі швидкої допомоги у Євгена. Ні, не знав мені Мілана ніколи про це не говорила відповів йому Євген. Напевно вона не хотіла вас засмучувати відповів Євгенові літній лікар зі швидкої допомоги. Літній лікар допоміг двом парамедикам укласти тіло Мілани на носилки і накривши її простирадлом вони понесли її у швидку допомогу. Мені дуже боляче те що я втратив її назавжди через свій дурний жарт витираючи сльози, що виступили на очах і насилу проковтнувши застряглий комок у горлі промовив Євген. А як ти хлопець хотів? За все у житті треба розплачуватися відповів Євгенові поліцейський. Давай швидко збирайся поїдеш з нами в поліцейський відділок будемо тебе оформляти за всіма правилами сказав поліцейський звернувшись до Євгена. А можна я зроблю лише один телефонний дзвінок своїм батькам попросив у поліцейського Євген. Дорогою до поліцейського відділку зробиш відповів на його прохання поліцейський. ...у поліцейському відділку в тісному прокуреному кабінеті слідчий Дмитро Миколайович строгий і похмурий чоловік п'ятдесяти двох років вислухав свідчення Євгена і підсунувши до нього аркуш чистого паперу, попросив його викласти все вище сказане раніше на папері і розписатися підтвердивши правильність викладених на папері свідчень, що Євген і зробив. Після цього, перечитавши свідчення Євгена, слідчий наказав поліцейським відвести Євгена і посадити в камеру. ... Через два місяці відбувся суд, який визнав Євгена винним у вбивстві з необережності згідно статті 119 кримінального кодексу України та призначив йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 років із відбуванням покарання у колонії загального режиму.
Одного дня в пустий храм помираюча кішка принесла своє кошеня. Отець Михайло не зміг її вигнати з церкви і дав притулок кошеняті яке залишилося без матері. З тих пір почалися чудеса. Більше
Найгірше та найважче випробовування в його житті, викликане Сутності поза межами нашої буденної реальності та його розуміння..і абсолютно невідомо, як саме це все завершиться
натхнено переглядом фільма "Воно" 2017-го року Більше
Тітонька «Яка різниця» не припиняє заявлятись. Вона думає, що вона нікому не заважає, та, втім, догоджати її короткозорості в мене бажання нема. Тож одного разу і кажу я їй:... Більше