Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Есей про суспільство споживання

"Есей про суспільство споживання" - оповідання від Ducke опубліковано 10.06.2022

Есей про суспільство споживання

Загалом, зараз лунає багато критики на надмірне споживання людьми певних благ, як природних так і штучних, вироблених людиною. Критика ця не нова і її коріння сягають в першу половину 20-го сторіччя, а то і набагато раніше, ще в вік 19-ий. Можливо, хтось бачив, до чого йде діло і критикував суспільство споживання і раніше, ще до того, як воно оформилось, але я цього не знаю. І зараз багато хто скидує проблеми сьогодення - черезмір товарів середньої чи низької якості на полицях супермаркетів, засилля різної ширпотребної попси в музиці, кіно, книгах і так далі, а також суспільству споживання закидають деградацію суспільства. Деградація ця заключається в тому, що люди зараз розніжені комфортом, а тому - ліниві, інфантильні, нездатні брати на себе відповідальність за своє власне життя і так далі. Але як на мене, проблема тут не в культурі споживання, яке притаманне сучасній Західній цивілізації, точніше - проблема не в споживанні, а в відсутності культури споживання, культури в сенсі навичок. . 


Давайте просто відразу оголошу - коли я кажу про сучасну культуру і коли хтось інший каже про сучасну культуру чи цивілізацію, більшість людей мають на увазі так називаємий Захід, або ж коллективний Захід, до якого причисляю і Україну. Не думаю, що пишучи про культуру споживання і її, так би мовити, вади, вважати, що ці вади стосуються бідних країн Африки чи небогатих країн Латинської Америки, чи більшість країн Азії і так далі. Насправді, як би то не казалось, проблема культури споживання стосується достатньо обмеженої кількості людей загальною кількістю в мільярд-півтора людей, при совокупному населенні десь в 8 мільярдів по всій планеті. Просто вважаю, що важливо розуміти, що це явище досить локальне, відносно локальне, і в світі насправді є проблеми важливіше, чим це. Але просто так як я живу в суспільстві, якому вже досить виражено притамана, на мою думку, культура споживання, то я і пишу за те, що знаю краще і що мені ближче. 


Але тепер знову до “наших баранів”. Коли зародилась культура споживання? Я вважаю, що серйозні і конкретні передумови для цього були зроблені в середині і другій половині 19-го сторіччя. Саме тоді Промислова революція, Наукова революція і первинна глобалізація призвели до того, що у багатьох людей з’явився доступ до благ, про які вони раніше навіть і не могли мріяти. Хтось не міг нарадуватися сучасній каналізаційній системі( туалету простіше кажучі, та і ванній також), хтось починав досить часто подорожувати по країні через розвиток залізних доріг та судноплавства, хтось завдяки досягненням медицини виживав після таких ран, травм і хвороб, після яких раніше, наприклад - в Середньовіччя, він би загинув, а хтось просто почав вдосталь харчуватись завдяки механізації сільської справи і винайденню хімікатів проти шкідників. Загалом, суспільство, або точніше - Західне суспільство, Західна цивілізація, постала перед ситуацією, коли вона просто завалена різними товарами і різними благами. І це просто вскружило людям голову. 


Раніше ж жити з комфортом, принаймні комфортом класса люкс чи щось типу того, могла лише вузька прослойка населення - аристократія. А тепер, завдяки Промисловій революції, капіталізму і інших чинниках, які суттєво перетрусили і змінили соціальний порядок, який існував, без малого ,тисячоліттями, небачена раніше кількість людей отримала доступ до благ, які раніше мали лише самі заможні люди. А то відкрився і доступ до таких благ, які раніше не мали навіть королі. Я маю на увазі сучасну систему каналізації, ванни з гарячою водою і так далі. Вдумайтесь - навіть бідні прослойки населення, які живуть від зп до зп, мають такі блага в виді опалення, туалету, ванної і інших, які не снились усім королям і правителям минулого разом узятими. Ось до чого дійшов прогрес.   


Наведу приклад - на початку 19-го сторіччя в Великобританії, Лондоні, ананас був такою дикою дивиною, що заможні, заможні!!! люди брали ананас в аренду і ходили з ним по вулицям Лондона, аби показати, які вони багаті і круті. А зараз ананас можно купити,ну, майже в кожній крамничці, мабуть. Принаймні, точно, що ніхто не буде ходити з ним по вулиці, аби показати свою заможність. Так що ото оцініть різницю. 


І ось, ці блага, цей небачений раніше комфорт просто-таки запоморочив людям голову. Не маючи виробленої культури споживання, точніше - культури того, як треба правильно споживати, вони хотіли більше, більше і ще більше. Вони хотіли не одну автівку, а дві, не цю кухону піч, а іншу, новішу, яка то майже ніяк і не відрізнялась від старої моделі. І суть не в тому, що якісь там маркетологи, власники виробництв чи ще якісь уявні “лиходії” суспільства споживання втюхивали людям товар. Люди самі хотіли втюхиватись товарами, вони самі хотіли споживати більше і більше, мати більше і більше комфорта, навіть тоді, коли здавалося, що - ну куди більше. 


Піду шляхом аналогій - уявіть людину, яка більшу частину свого життя їла просту, грубу їжу, спала на простому, грубому ліжку, жила простим, грубим життям. А потім дістала можливість жити комфортно, або і не просто комфортно - а шикарно, люксово, так би мовити. З великою долею вірогідності, їй зірве дах від цього, і вона буде тратити великі гроші, аби просто відчути, що це таке - витрачати великі гроші, буде купляти великі будинки, аби просто відчути - як це мати змогу купляти такі великі і шикарні будинки і жити в них, а не бачити лише на фото в Інстаграмі багатіїв, так само з машинами і багато чим іншим. Грубо кажучи - вона буде дуріти, просто від того, що вона тепер може дозволити собі життя, про яке раніше вона могла лише мріяти. 


На мою думку, щось схоже відбувається і зараз - людство більшу частину свого життя жило просто. Хтось скаже - бідно чи злиденно, але не я. Так, звісно, бувало і таке, але ті, хто демонізують минуле, кажучи, що життя там було суцільним жахом, як на мене - йолопи. От просто йолопи і все. Люди, які залежні від комфорту і які при думці про життя без цього комфорту ссуться собі в штанішки. Раби споживання і сучасного прогресса, якщо коротко. Але це я так, трішки відволікся, просто подібні спекуляції про жахи минулого, як на мене, дуже і дуже шкідливі, тому якщо випала можливість висказатися в тему про це, то чому би і ні. Але повертаємось до основної думки. 


Так от, людство більшу частину свого життя жило просто, і раптом отримало можливість жити шикарно, принаймні - порівняно з минулим, лише згадайте порівняння комфорту сучасних людей невеликого або навіть і бідного достатку з усіма королями і правителями минулого. І в нас, у людства, просто-напросто знесло від цього голову. Ми ніколи не жили з таким комфортом, і тому багатьом з нас, нашій цивілізації важко зупинитись і віднайти міру, коли комфорт стає занадтим, а блага життя перестають приносити задоволення, а починають руйнувати психіку, приводячи до деградації, дибілізації(так, я також вважаю, що сучасні покоління стають все тупішими і тупішими, сам через проходив, через це отупіння, просто зумів вирватись з цього, так би мовити, болота), усе інфантильнішими і так далі. Не споживання робить нам біду, а невміння споживати. Не багато товарів на поличках, а невміння не піддаватись цій спокусі, відсутність навичок споживати правильно, а не сдати на цю голку покупок все нових і нових товарів, споживання усе нових і нових задоволень і так далі. Як казав классик - Такий солодкий мед, що, нарешті, і гадок: Надлишок смаку відбиває смак. Не будь ні марнотратником, ні скнарой: Лише в почутті міри справжнє благо.

Підтримати автора:

Останній коментар

Ducke 20.06.2022

поняв, ну що ж буває, особливо в такі часи непрості)
захочуть - повторно напишуть, а ні - так нічого страшного))


Admin 19.06.2022

часом боти набігають
а часом адміни по недогляду видаляють лишнє(
пробачте(


Ducke 15.06.2022

А чому тут деякі коментарі видаляють?) може, хто знає, бо висить на сайті коментар,
мені на пошту приходить інформація про комментар, а самого коментаря немає..і так
вже не в перше((


Додати коментар