Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Як світ змінився остаточно?.!...

"Як світ змінився остаточно?.!..." - оповідання від Droven опубліковано 11.10.2021

Як все почалося
Я можу із впевненістю сказати, що це не була ні ядерна війна, ні вторгнення прибульців і, звісно ж, не суд Божий. Все було значно простішим і трапилося за природніх причин. Тоді мені було 18 і я, як і усі люди, займався своїми справами і не звертав уваги на буденні новини про світові проблеми. Я розважався, навчався," дурів", бачився з друзями, одним словом, просто жив. Та мені постійно здавалося що таких новин з часом стає лише більше. Пожежі в Австралії, аномальна спека у Греції, землетруси в Японії, cмерчі у США. І це лише ті новини, якими годували мене, середньостатистичного жителя Європи. Я знаю ,що ви можете подумати, такі речі стаються кожного дня. Повені, бурі, землетруси, лісові пожежі, виверження вулканів, цунамі, карстові провалля, засухи, кислотні дощі, а ще й зверху кілька світових епідемій завітало.
Людина- це дуже своєрідна істота. Знаєте, як кажуть: ‘’Це станеться не зі мною’’ і тоді стає спокійніше, тож вона продовжує свій звичний ритм, я продовжую... Та день за днем ставало дедалі важче себе обманювати.
Я став ловити себе на думці про відсутність людей із таким привілеєм. Я не міг знайти людину, яка б сказала: ‘’Це станеться не зі мною’’ З кожним почало щось подібне траплятися. Знаєте коли я, насправді. зрозумів, що все кепсько? Це сталось, коли новий, свіжий, сьогоднішній землетрус призвів до значних руйнацій десь у Тихому океані, він зачіпив безліч островів, Японію, Австралію, Філіппіни. Декілька бідних острівних країн звернулись по допомогу до світової спільноти, а їм....... пояснили, що враховуючи сучасний стан справ у них просто не вистачає ресурсів для допомоги усім. От тоді, саме тоді я і освідомив істину, яка весь час якось вислизала від мене. ‘’Людство перестало справлятися’’.

Мінливий світ
Світ стрімко змінювався, а я був лише мовчазним спостерігачем. Знаєте, було приємно бачити падаючу кількість озброєних конфліктів по всій планеті, правда, це було до того як я зрозумів чому. Не знаю, як там колонія на Марсі тепер, та тоді вона скидалася на останній осередок стабільності у цьому нашому шаленому середовищі. Потім це, мабуть, був 2032, Європейський Союз оголосив, що посилює нагляд за своїми кордонами. Отримати їхнє громадянство стало вкрай важко, а пересікти кордон нереально. Держави почали по троху відмежовуватись одна від одної. Тут ви можете сказати щось про світову торгівлю, домовленості, глобалізацію врешті решт. А як би ви вчинили?
Як би ви себе повели, коли тропічні курорти на яких ви відпочивали пішли під воду? Що б зробили, бачучи, що ваш дім провалився під землю і не підлягає відновленню? Їздити у цілі регіони світу стало небезпечніше. Цілі групи держав були позбавлені інвестіцій через природні особливості. Рівень води піднявся, земля стала небезпечнішою, склад повітря змінився, деякі рослини і тварини вимерли, а інші почали неймовірно швидко плодитися. Але не засмучуйтесь, людей як було вісім мільярдів, так і залишилось. ‘’Африка та Азія- наше все’’. Проблеми ставалися то тут, то там, але ми,люди, трималися. Все було нормально, поки природа не витягла колону з основи вежі.
День коли все трапилось
Це сталося 03.01.2037 десь у Тихому океані стався надпотужний землетрус, який викликав цунамі, який у свою чергу зруйнував країни Океанії, Японію, Тайвань, зруйнував узбережжя Росії, Китаю, зачепив Канаду та США. Потім один за одним стали вивергатися вулкани, які добивали вцілілих лавою, полум’ям та попелом. Коли одна частина світу лежала в руїнах, інша страждала від наслідків. Тоді вже можна було викинути всі карти у смітник. Далі згадувати ті дні бажання не маю, йду посплю краще. Пізніше напишу, як зі згарища старих з’являлися нові.
Початок нової епохи
Це було справді дивно, розумієте, я припускав, що наймогутніші держави протримаються найдовше, але помилився. Розміри, складні економічні та технологічні зв’язки були їх слабкими місцями. Спершу впали колоси Землі, потім тісно пов’язані із ними сусіди. Це скидалось на велике вимирання, щоправда, своєрідне. Залишалися стабільними лише найменші, найпростіші, найпримітивніші карликові держави. Вже настав 2039, щомісяця якась територія занурювалась в хаос і ніхто не намагався якось це виправити, всі просто чекали, чекали і старались втримати те, що залишилось. Постраждала медицина, хвороби які ще 3 роки тому лікувались, тепер звучали, як вирок. Дитяча смертність знову сягала небес, ми забули про масове щеплення та дорогі закордонні ліки. З іншого боку, технології пов’язані із виживанням людини у екстрених ситуаціях сягнули піку свого розвитку і чим вони були простішими в освоєні і виробництві тим краще. Наша ментальність змінилася.

Народження Ланії

Це була весна 2041 - я одружився. Світ довкола продовжував розпадатись. Бувало, що якась республіка розколювалась одразу на 7 чи 8 частин, а потім через декілька тижнів і вони робили те саме. Я добре пам’ятаю той час, бо через 2 місяці у нас зникла електроенергія. Власне, ми не були здивовані, ми вже давно нічому не дивувались, але саме тієї миті я відчув, що перетворення, які так довго тривали завершилися. Тепер ми були полишені самі на себе і люди були готовими до цього.

Травень 2041- на зібранні людей з вулиці було домовлено про допомогу один одному.

Липень 2041- на нас напала група розбійників, яка пограбувала і спалила кілька будинків, вбивши трьох осіб. На зібранні ми вирішили збудувати щось схоже на стіну і створити постійну охорону.

Вересень 2041- ми були знову атаковані та цього разу ми дали бій і прогнали ворога. Вцілілі нападники були засуджені до каторжних робіт. Цього ж тижня до нас приєднались залишки сусідньої вулиці. Напівсільська місцевість дозволяла вирощувати вдосталь с/г продукції.

Листопад 2041- каторжники викрали машину, вбили двох і втекли.
На зібранні був створений ‘’Закон вулиць’’. Після довгої і запальної дискусії було обрано нашого першого старосту. Це був старий і досвідчений дід Зенон.Це давно треба було зробити. Їжі не так багато.

Січень- 2042 один із вулиць вчинив крадіжку через голод.
Староста випоров хлопця, нагодував та дав роботу ,яка забезпечить його їжею. Староста відправив загін чоловіків на пошуки провізії, я був із ними. Через кілька днів ми привезли фургон макаронів та кілька нових людей, які заплатили ним за вступ у спільноту.

Лютий- 2042 На нас знову напали. Цього разу їх було більше і вони були відчайдушніші за попередніх. Ми втратили сімох. Я поранив руку. Вони втратили дванадцятьох. Втекло шестеро. Схопили двох. Цього ж вечора їх було вбито та поховано. Було обрано нового старосту- широкого Степана.

Квітень- 2042 Степан виявився дуже добродушнім. Постійно йшов на поступки людям. Дуже скоро нас перестали сприймати серйозно і почалися проблеми.

Травень- 2042 Степана побив наш місцевий шибайголовою. Цього ж дня ми з хлопцями відвідали його дім.

Серпень-2042 Врожай видався багатим. Була започаткована податкова система, яку люди не зовсім добре сприйняли. Втім кілька публічних покарань порушників закону трохи виправили ситуацію.
Цього ж місяця ми знову розширились. Збудували нові укріплення.
Тепер нас було більше сотні.

Жовтень-2042 Все тримається на добровільній Дружині. Це вразливе місце вільних вулиць. Потрібно якось зміцнити управління, але як.

Листопад-2042 Перед воротами стоять солдати, ми не знаємо що їм потрібно та точно не привітатись зайшли.
Виявилося - це залишки регулярної армії. Раніше вони перебували в столиці для підтримання правопорядку, влада збирала сили для відновлення контролю над областями. Збільшення кількості військ, збільшувало вплив і владу місцевих вояк. Потім стався масштабний озброєний голодний бунт підтриманий деякими військовими частинами, столиця занурилась у хаос і остання надія на відродження держави зникла безслідно.
Січень-2043 Цікаво, що солдатики дуже швидко освоїлись і почали встановлювати власні порядки. Нарешті з’явилась сила здатна тримати цей строкатий натовп селян купи. Згодом ці дванадцятеро хлопців стали нашими захисниками, а ми їх годувальниками.

Березень-2043 Степан передав повноваження Івану(ватажку ‘’Стрільців’’- тепер їх так називають).
Іван запровадив курс, на збільшення кількості стрільців та збільшення оброблюваних земель.(Я висловив бажання стати воїном.) У планах було розширення території та збільшення населення.

Травень-2043 Вдалося обробити у 2 рази більше землі, ніж торік.
Кількість ‘’Стрільців’’ збільшилась з 12 до 30. Решта людей, які можуть битися складала ‘’Дружину’’.
Липень-2043 За останні два місяці до нас приєдналось близько сотні людей. Зріст населення змусив нас розширити підконтрольну територію. Запрацювала перша школа, яка була зобов’язана навчити дітей читати, писати і рахувати.
Я дослужився до старшого стрільця, командира десятки.
Серпень-2043 Врожай задовільнив всі наші сподівання. До нас продовжують приєднуватись люди. Наша територія розширилась на все село. Кількість стрільців збільшилась до 100 чол.
Вересень-2043 Вартові почали регулярно помічати людей, які спостерігають за нами. Староста Іван на засіданні ради куди входять 13 осіб ухвалив рішення спіймати одного з них.
Жовтень-2043 Ситуація вийшла з під контролю, з’ясувалось, що це була розвідка сусідньої від нас спільноти. Це погано-озброєна, але багаточисельна організація, якій зараз катастрофічно бракує їжі. Захоплення одного шпигуна дало їм підставу для розв’язання війни. На форпостах розпочалися бої.
Листопад-2043 Ми несемо важкі втрати. Після 3 тижнів боїв ми втратили 32 солдат. Патронів залишилось на так багато. Всі довколишні склади з боєприпасами давно розграбовані самими ж військовими. Натомість наш противник користується не лише вогнепальною зброєю, а й луками і списами.
Іван збирає бійців для контратаки.
Грудень-2043 Контратака пройшла успішно. Великою ціною нам вдалося знайти і знищити один із основних їх військових таборів. Тоді ми втратили ще шістнадцятьох. Іван був вбитий у бою, мене поранили.
На зібранні вулиць були обрані 4 нових Старшини на заміну мертвим.
Вони мали увійти у ‘’Велику раду’’. Із підтримкою багатьох людей і з відсутністю великої конкуренції мене обрали одним з Старшин.
Цього ж дня у ‘’Великій раді’’ 13 Старшин вибрали нового Старосту. Ним став друг Івана Борис. Також було влаштоване грандіозне свято.

Вчитель закриває підручник і оглядає сонних дітей. ‘’На сьогодні достатньо. Вдома не забудьте перечитати ці сторінки ще раз, завтра йтимемо далі’’. Діти радісно збираються і розходяться по домівках. Вчитель відкриває журнал і перед тим, як йти додому пише....
22.04.2103.
Підтримати автора:

Ваш коментар буде першим!